Микулин (Шепетівський район)
| село Микулин | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Хмельницька область | ||
| Район | Шепетівський район | ||
| Тер. громада | Грицівська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA68060070080057139 
| ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1335 | ||
| Перша згадка | 1335 (690 років)[1] | ||
| Населення | 879 | ||
| Площа | 1,89 км² | ||
| Густота населення | 465,08 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 30525 | ||
| Телефонний код | +380 3843 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°59′10″ пн. ш. 27°17′7″ сх. д. / 49.98611° пн. ш. 27.28528° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
248 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 30455, Хмельницька обл., Шепетівський р-н., смт Гриців, вул. Шевченка, 2 | ||
| Карта | |||
  Микулин | |||
 Микулин | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Мику́лин — село в Україні, у Грицівській селищній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Розміщене над річкою Хоморою. Населення становить ▬725 осіб[2].
Перша згадка про Микулин припадає на 1084 рік, коли село згадує Володимир Мономах у своєму «Повчанні…» Згодом в «Літописі Руському» в оповіді про 1167 рік говориться: «І зібрався Мстислав [Ізяславич] з ляхами і з Ярославом [Володимировичем] галицьким, і пішов Мстислав до Києва на стіл. І п'ять галицьких полків дав йому Ярослав, і Мстислав та Борис Всеволодковичі теж [пішли] з ним. І прийшов він до [города] Микулина, і прибули туди до нього берендичі всі, і торки, і печеніги, і весь чорний клобук. І, водивши їх до присяги, він послав поперед себе брата свого [Ярополка] з берендичами, а сам рушив услід за ним.»
В середині XIII століття Микулин разом з Полонним і Кам'янцем на Случі був порубіжним містом Галицько-Волинського Князівства на кордоні з Болохівською землею.
З 24 серпня 1991 року в селі українська влада.
4 січня 2024 року селі Микулин парафія церкви Косми і Даміана перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 869 | 98.86% |
| російська | 9 | 1.02% |
| румунська | 1 | 0.12% |
| Усього | 879 | 100% |
- Мстислав Ізяславич - руський князь.
- Балюк Михайло Борисович (1989—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
-
Стела при в'їзді в село -
Автобусна зупинка
- ↑ ВРУ. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.
- ↑ grystsivska-otg
- ↑ У громаді на Шепетівщині перший храм перейшов до ПЦУ.
- Галицько — Волинська Русь. М. Ф. Котляр. Київ., 1998 р.
- Погода в селі Микулин [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Літопис Руський [Архівовано 10 грудня 2012 у Wayback Machine.]
 Населені пункти колишнього Полонського району ¹ | |
|---|---|
| Міста | |
| Смт | |
| Селища | |
| Села | Адамів • Білецьке • Блидні • Бражинці • Буртин • Варварівка • Велика Березна • Великі Каленичі • Воробіївка • Ганнусине • Голубча • Дубовий Гай • Залісся • Кіпчинці • Колосівка • Котелянка • Котюржинці • Коханівка • Крачанівка • Кустівці • Липівка • Лодзянівка • Любомирка • Мала Шкарівка • Малі Каленичі • Микулин • Москалівка • Москвитянівка • Новаки • Новолабунь • Новоселиця • Онацьківці • Прислуч • Радісне • Роговичі • Сасанівка • Сягрів • Титьків • Троєщина • Фадіївка • Храбузна • Червоне • Черніївка • Юровщина |
| Примітка: | ¹ 19 липня 2020 року Полонський район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи, а всі його населенні пункти увійшли до складу нового Шепетівського району. |