Мироненко Петро Федосійович

Петро Федосійович Мироненко
Народився	25 січня 1914(1914-01-25) Макіївка
Помер	10 листопада 2004(2004-11-10) (90 років) Бровари, Київська область, Україна
Поховання	Берковецьке кладовище
Громадянство	СРСР → Україна
Національність	українець
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Петро Федосійович Мироненко (нар. 25 січня 1914(19140125) — 10 листопада 2004) — повний кавалер ордена Слави, учасник Німецько-радянської війни.

Біографія

Народився 25 січня 1914 року в місті Макіївка (нині Донецька область) в сім'ї робітника. Українець. Закінчив 4 класи. Працював буровщиком у вугільній розвідці.

У Червоній Армії з 1936 року.

У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Рядовий 601-го окремого саперного батальйону (302-га стрілецька дивізія, 60-та армія, 1-й Український фронт) Мироненко в складі групи бійців 31 березня 1944 року в районі міста Тернопіль (Україна) провів через проходи в мінних полях танки, захопив у полон 5 солдатів противника. 8 квітня 1944 року нагороджений орденом Слави 3 ступеня.

У вуличних боях в місті Тернопіль Мироненко 10 квітня 1944 року у складі штурмового загону підірвав декілька будівель, зайнятих ворогом, знищив гітлерівців, що знаходилися в них. 30 серпня 1944 року нагороджений орденом Слави 2 ступеня, 24 грудня 1959 року перенагороджений орденом Слави 1 ступеня.

На підступах до міста Львів старший сержант Мироненко 22 червня 1944 року проробив прохід у дротовій загорожі, увірвався в траншею противника і взяв у полон гітлерівця. 5 серпня 1944 року Мироненко нагороджений орденом Слави 2 ступеня.

могила Мироненка П. Ф.

У 1945 році демобілізований. Жив в місті Каховці Херсонської області. Працював на м'ясокомбінаті. Пізніше, у 1990-х роках переїде до Броварів. Помер 10 листопада 2004 року. Похований на Міському кладовищі «Берківці» в Києві.

Нагороджений також орденом Вітчизняної війни 1 ступеня, медалями.

Література

• Солдатская слава. Свердловськ, 1985. с.168.(рос.)
• Січень. НРУ