Каховка
| Каховка | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Херсонська область | ||||||||
| Район | Каховський район | ||||||||
| Громада | Каховська міська громада | ||||||||
| Засноване | вперше згадується у 1791 | ||||||||
| Населення | ▼ 36 599 (01.01.2017)[1] | ||||||||
| Площа | 8.3 км² | ||||||||
| Поштові індекси | 74800 | ||||||||
| Телефонний код | +380-5536 | ||||||||
| Координати | 46°47′52″ пн. ш. 33°28′30″ сх. д. / 46.79778° пн. ш. 33.47500° сх. д.Координати: 46°47′52″ пн. ш. 33°28′30″ сх. д. / 46.79778° пн. ш. 33.47500° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 29 м | ||||||||
| Водойма | Каховське водосховище | ||||||||
| Назва мешканців | каховча́нин, каховча́нка, каховча́ни | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Каховка | ||||||||
| До станції | 10 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 80 км | ||||||||
| - автошляхами | 86,3 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - автошляхами | 581 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Рада | Каховська міська рада | ||||||||
| Адреса | 74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Велика Куликовська, 103 | ||||||||
| Вебсторінка | Каховська міська рада | ||||||||
| Міський голова | Немерець Віталій Анатолійович | ||||||||
|
| |||||||||
Кахо́вка (до кінця XVIII століття Іслам-Кермен) — місто в Україні, у Каховському районі Херсонської області, адміністративний центр Каховської міської громади. Колишній центр Каховської волості Дніпровського повіту Таврійської губернії.
Населення 37 тис. мешканців (2016). Відома фестивалями «Таврійські ігри» та мото-рок фестивалем «Тачанка».
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташоване на лівому березі річки Дніпро, за 86 км від обласного центру та 10 км від однойменної залізничної станції на лінії Херсон — Нововесела (Запорізької області).
Клімат[ред. | ред. код]
Місто знаходиться у зоні, яка характеризується вологим континентальним кліматом зі спекотним літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 22,2 °C (72 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -2,2 °С (28 °F)[2].
| Клімат Каховки | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 11 | 18 | 22 | 27 | 32 | 36 | 35 | 35 | 33 | 28 | 17 | 13 | 36 |
| Середній максимум, °C | 0 | 1 | 6 | 14 | 21 | 25 | 27 | 26 | 21 | 14 | 6 | 2 | 13 |
| Середня температура, °C | −2 | −1 | 3 | 10 | 16 | 20 | 22 | 21 | 17 | 10 | 4 | 0 | 10 |
| Середній мінімум, °C | −5 | −4 | 0 | 5 | 11 | 15 | 17 | 16 | 12 | 6 | 1 | −2 | 6 |
| Абсолютний мінімум, °C | −20 | −26 | −18 | −3 | 0 | 7 | 10 | 7 | 0 | −5 | −13 | −16 | −26 |
| Днів з опадами | 12 | 12 | 10 | 10 | 8 | 7 | 6 | 5 | 5 | 6 | 10 | 13 | 104 |
| Днів з дощем | 6 | 7 | 7 | 10 | 8 | 7 | 6 | 5 | 5 | 6 | 8 | 8 | 83 |
| Днів зі снігом | 8 | 7 | 5 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 6 | 28 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
У 1492 році на території сучасної Каховки була заснована кримським ханом Менґлі I Ґераєм фортеця Іслам-Кермен (кримськ. İslâm Kermen, اسلام كرمان; османськ. اسلام كرمان, İslâm Kirmân). Назва в перекладі означає ісламська фортеця. В українських джерелах фортеця також мала назву Аслан-Город. Фортеця неодноразово штурмувалася запорожцями — Дмитром Вишневецьким (1556), Богданом Ружинським (1576), Михайлом Дорошенком (1628), Іваном Сірком (1673). Фортеця була зруйнована Іваном Мазепою у 1695 році. У 1771 році на місці старої фортеці було побудовано Шагингирейське укріплення.
У 1791 під орудою полковника Дмитра Матвійовича Куликовського виникла сучасна Каховка, названа на честь відомих російських військових братів Миколи та Василя Каховських. Династії Куликовських та наступних власників — Панкєєвих та Тработі — перетворили її на відоме торговельне містечко, чому немало сприяло його вигідне географічне розташування на перехресті торговельних шляхів, біля відомого колись Таванського перевозу через Дніпро. Каховка відігравала важливу роль постачальника робочої сили до великих маєтків Фальц-Фейнів, Трубецьких, Мордвинових. Саме їхні економії у ці часи визначали обличчя Таврійського краю, як важливої житниці Європи.
Станом на 1886 рік у селі мешкало 611 осіб, налічувалось 99 дворів, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 2 парових млина, 34 лавки, парова лісопильна машина, ковбасний завод, 4 лісових пристані, 4 постоялих двори, харчевня, 3 трактири, ренський погріб, 2 винних склади, відбувався 2 щорічних ярмарки та базар[3]. За 26½ верст — поштова станція, трактир, постоялий двір. За 25 верст — монастир, школа, лікарня, готель, 5 православних церков. За 32 верст — скит, православна церква. За 30 верст — рибний завод.
Наприкінці XIX століття стало розвиватися у місті промислове виробництво. З'явилися заводи сільськогосподарських машин, пивоварний, горілчаний, лісопильний, фабрика безалкогольних напоїв.
На початку XX століття в Каховці діяли 6 шкіл, лікарня, бібліотека (одна з найстаріших в Україні), ілюзіон, народний дім, електростанція.
Бурхливі події громадянської війни вписали в літопис міста історії боїв на Каховському плацдармі. Саме з цими подіями пов'язані імена воєначальників Михайла Фрунзе, Василя Блюхера, Дмитра Карбишева та відомих лідерів білого руху Петра Врангеля, Олександра Кутепова.
У роки німецько-радянської війни 3600 каховчан нагороджені орденами і медалями, з них 6 — зірками Героїв Радянського Союзу. Більше 4 тис. каховчан загинуло під час війни.
Російське вторгнення[ред. | ред. код]
24 лютого 2022 року місто Каховка було повністю окуповане російськими військами
27 лютого 2022 року біля міста роми вкрали російський танк[4].
5 березня 2022 року снаряд влучив у житловий будинок[5].
1 Квітня 2022 року у тимчасово захопленій Каховці декілька озброєних російських військ увішли до місцевої влади міста і назначили нового "мера" міста Павло Філіпчука.
У місті були мітинги проти окупації,один з мітингів який був 3 квітня був зірваний російськими військами.
Населення[ред. | ред. код]
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 |
|---|---|---|---|---|---|
| 18 628 | 28 472 | 38 742 | 42 895 | 38 238 | 36 944 |
| українська мова | російська | молдовська |
|---|---|---|
| 73,85 % | 25,27 % | 0,24 % |
Очільники міста[ред. | ред. код]
- 01.1989 — 08.1994 — Корсун Анатолій Павлович — голова виконавчого комітету міської ради;
- 09.1994 — 04.1998 — Гашенко Віктор Семенович — голова міської ради;
- 04–12.1998 — Шкарупа Сергій Олексійович — міський голова;
- 01–11.1999 — Марчук Леонід Володимирович — перший заступник міського голови, виконувач обов'язків міського голови;
- 12.1999 — 04.2006 — Марчук Леонід Володимирович — міський голова;
- 04.2006 — 10.2015 – Карасевич Олександр Петрович — міський голова;
- З 06.11.2015 – Дяченко Андрій Андрійович — міський голова[6]
Економіка[ред. | ред. код]
Каховка сьогодні — один з промислових центрів Херсонщини. Лідером промислового виробництва є акціонерне товариство «Каховський завод електрозварювального устаткування». Завод випускає сучасну електрозварювальну техніку, яка поставляється у майже 80 країн світу.
Промислове обличчя міста формують також експериментальний механічний завод, який спеціалізується на випуску експериментальних машин та обладнання для переробної і харчової промисловості, завод «Сільгоспагрегат» з ремонту дизельних двигунів і виробництва запасних частин для сільгосптехніки, флагманом харчової промисловості є ПрАТ «Чумак».
Каховська філія компанії «Cargill» є одним з найпотужніших в Україні підприємств з переробки соняшника в олію. Миколаївське підприємство «Судносервіс» спорудило (2008—2009 рр.) в місті потужний елеватор для зберігання зернових та олійних культур. Місто утримує перше місце в Україні з обсягу іноземних інвестицій на душу населення.
Усього в місті більш як 550 підприємств різних форм власності, у їх числі і малі підприємства. В цьому господарському комплексі зайнято три чверті працездатного населення міста. У загальному обсязі виробництва, виконаних робіт і наданих послуг п'яту частину становить вклад промислових підприємств міста, майже 60 відсотків підприємств малого і середнього підприємництва і бізнесу, близько 10 сфери послуг, більше 10 підприємств торгівлі і понад 5 % будівельних організацій.
Малий і середній бізнес набирає у Каховці широкого розвитку. Нині він зосереджує в обіговому капіталі понад 60 відсотків активів. Це втричі більше, ніж у великих підприємств. Малий і середній бізнес динамічно розвивається, освоює ринковий простір, створює робочі місця для населення міста.
Бізнесові структури залучають у розвиток виробництва щорічно понад 12 мільйонів гривень і більше 2 мільйонів доларів зовнішніх інвестицій. Стабільно забезпечують ринок продукцією, збільшують її випуск та розширюють асортимент такі підприємства, як «Петропласт», «Металдизайн», «Став», «Паритет», «Торнадопласт», «Глобарт», «Май», «Хімтехнологія», «ОПЕНТЕК».
Будівельна галузь представлена підприємницькими структурами та будівельними організаціями. Найпотужніші з них акціонерне товариство «Дорожньо-будівельне управління № 12», ТОВ «БудМайстер».
Транспорт[ред. | ред. код]
Південною околицею міста проходить автошлях М14E58 Одеса — Мелітополь — Новоазовськ.
Поряд з містом у Таврійську розташована вантажно-пасажирська залізнична станція Каховка Херсонської дирекції залізничних перевезень.
Освіта[ред. | ред. код]
У місті функціонує 7 закладів загальної середньої освіти (зокрема, два спеціалізованих з поглибленим вивченням іноземних мов), у яких навчається майже 4 тис. учнів.
У восьми закладах дошкільної освіти виховується понад півтори тисячі дітей.
Система позашкільної освіти представлена Станцією юних техніків, Станцією юних натуралістів, Центром дитячої творчості, Дитячо-юнацькою спортивною школою та Міжшкільним навчально-виробничим комбінатом.
З 1969 року в місті діє Державний професійно-технічний навчальний заклад «Каховський професійний ліцей сфери послуг» в якому здійснюється підготовка кваліфікованих робітників за професіями «Перукар», «Перукар-візажист», «Кравець», «Манікюрник-педикюрник»[7].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Культура[ред. | ред. код]
Каховський міський палац культури, молоді і спорту є одним із базових закладів культури області. У ньому працює 6 народних і 3 зразкові аматорські колективи, понад 10 клубів і любительських об'єднань.
Неодноразовими лауреатами обласних і республіканських фестивалів і конкурсів є вихованці школи мистецтв та народних аматорських хореографічних колективів «Надія» та «Радість».
У місті діє історичний музей, який щорічно відвідують до 10 тис. чол.
Протягом 1992—2010 років Каховка була столицею міжнародного фестивалю «Таврійські ігри» — найвідомішого музичного фестивалю в Україні. За 12 років на ній виступило 170 прославлених виконавців з 16 країн світу. Започаткував фестиваль Микола Баграєв.
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Видатні уродженці міста[ред. | ред. код]
- Дмитро Овсянико-Куликовський (1853—1920) — український мовознавець і літературознавець;
- Леонід Спендіаров (1869—1897) — геолог, палеонтолог;
- Олександр Спендіаров (1871—1928) — вірменський композитор;
- Михайло Жук (1883—1964) — український поет, графік, маляр;
- Панкеєв Сергій Костянтинович (1886—1979) — правник, перекладач, хужожник-аматор;
- Євген Римаренко (1892—?) — старшина Армії УНР;
- Фаїна Гаєнко (1900—1964) — українська актриса;
- Євген Фомін (1910—1942) — український поет;
- Клюєв Віктор Петрович (1926—1995) — український кінооператор;
- Зленко Віталій Миколайович (1939—2005) — український поет, публіцист, журналіст.
- Левченко Олексій Олексійович (1948—2020) — український художник кіно, режисер. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1986);
- Максименко Ігор Павлович (1963—2015) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни[8].
- Володимир Вірчіс (1973—2022) — український боксер;
- Ковальов Владислав Вікторович (1984-2014) — рядовий, учасник російсько-української війни.
- Ліфінцев Олег Васильович (1985—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Вітюк Максим Вікторович (1988—2016) — солдат 17 Окремої танкової бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни[9].
На честь Каховки названі[ред. | ред. код]
- Місто Нова Каховка Херсонської області.
- Села у Миколаївському районі Одеської області, Сандиктауському районі Акмолинської області (ліквідовано у 2000 р.), Щербактинському районі Павлодарської області (Казахстан), Село Малокаховка Каховського району Херсонської області.
- Вулиці «Каховка» та «Каховська» у низці населених пунктів країн колишнього СРСР.
- Провулок/проїзд/в'їзд «Каховський» у низці міст України.
- Каховське шосе у Мелітополі.
- Залізнична станція Каховка Одеської залізниці у Херсонській області.
- 2894 Каховка — астероїд, названий на честь міста.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Клімат Каховки. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 26 жовтня 2020.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Під Каховкою роми вкрали в росіян танк, — місцеві // 24 канал. — 2022. — 27 лютого
- ↑ У Каховці снаряд влучив у житловий будинок. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022.
- ↑ Каховська зоря. Архів оригіналу за 31 грудня 2018.
- ↑ Каховський професійний ліцей сфери послуг. www.kplsp.org.ua. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
- ↑ У Каховці відкрито меморіальну дошку Герою АТО Ігорю Максименку. Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 5 лютого 2017.
- ↑ Вітюк Максим Вікторович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 7 грудня 2020.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Д. С. Вирський. Каховка [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 153. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- С. Л. Сидьолкіна. Каховка [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Кахівка // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 3. — С. 986.
Посилання[ред. | ред. код]
- Газета «Каховські Новини» [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Каховка: городской портал [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)[Архівовано 23 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- міськрайонна газета «Каховська зоря» [Архівовано 9 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Банк даних Державної служби статистики України [Архівовано 31 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Cities & towns of Ukraine [Архівовано 17 серпня 2012 у WebCite]
| ||||||||
| ||||||||||||||
| |||||||||||||||||
|
