Каховка
| Каховка | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| |||||||
| Основні дані | |||||||
| Країна |  Україна
| ||||||
| Регіон | Херсонська область | ||||||
| Рада | Каховська міська рада | ||||||
| Код КОАТУУ | 6510400000 | ||||||
| Засноване | вперше згадується у 1791 | ||||||
| Населення | ▼ 36 599 (01.01.2017)[1] | ||||||
| Площа | 8.3 км² | ||||||
| Поштові індекси | 74800 | ||||||
| Телефонний код | +380-5536 | ||||||
| Координати | 46°47′52″ пн. ш. 33°28′30″ сх. д. / 46.79778° пн. ш. 33.47500° сх. д.Координати: 46°47′52″ пн. ш. 33°28′30″ сх. д. / 46.79778° пн. ш. 33.47500° сх. д. | ||||||
| Висота над рівнем моря | 29 м | ||||||
| Водойма | Каховське водосховище | ||||||
| Міста-побратими | Трускавець (Україна), Олешниця (Польща), Газіемір (Туреччина), Пінськ (Білорусь). | ||||||
| Відстань | |||||||
| Найближча залізнична станція | Каховка | ||||||
| До станції | 10 км | ||||||
| До обл./респ. центру | |||||||
| - залізницею | 80 км | ||||||
| - автошляхами | 86,3 км | ||||||
| До Києва | |||||||
| - автошляхами | 581 км | ||||||
| Міська влада | |||||||
| Адреса | 74800, Херсонська обл., м. Каховка вул. Велика Куликовська, 103 | ||||||
| Веб-сторінка | Каховська міськрада | ||||||
| Міський голова | Дяченко Андрій Андрійович | ||||||
|
| |||||||
Кахо́вка — місто обласного значення (з 24.02.1972[2]) Херсонської області, Україна. Адміністративний центр Каховського району. Колишній центр Каховської волості Дніпровського повіту Таврійської губернії.
Населення 37 тис. мешканців (2016).
Розташована на лівому березі Дніпра за 86 кілометрів від обласного центру і 10 кілометрів від однойменної залізничної станції на ділянці Херсон—Нововесела Запорізької області.
Відома фестивалем «Таврійські ігри» та байк-рок фестивалем «Тачанка»
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
Заснована в 1492 році кримським ханом Менглі I Гиреєм як фортеця Іслам-Кермен (кримськ. İslâm Kermen, اسلام كرمان; османськ. اسلام كرمان, İslâm Kirmân). Назва в перекладі означає ісламська фортеця. В українських джерелах фортеця також мала назву Аслан-Город. Фортеця неодноразово штурмувалася запорожцями — Дмитром Вишневецьким (1556), Богданом Ружинським (1576), Михайлом Дорошенком (1628), Іваном Сірком (1673). Фортеця була зруйнована Мазепою в 1695 році. У 1771 році на місці старої фортеці було побудовано Шагингирейське укріплення.
В 1791 під орудою полковника Дмитра Матвійовича Куликовського виникла сучасна Каховка, названа на честь відомих російських військових братів Миколи та Василя Каховських. Династії Куликовських та наступних власників — Панкєєвих та Тработі — перетворили її на відоме торговельне містечко, чому немало сприяло його вигідне географічне розташування на перехресті торговельних шляхів, біля відомого колись Таванського перевозу через Дніпро. Каховка відігравала важливу роль постачальника робочої сили до великих маєтків Фальц-Фейнів, Трубецьких, Мордвинових. Саме їхні економії у ці часи визначали обличчя Таврійського краю, як важливої житниці Європи.
Станом на 1886 рік у селі мешкало 611 осіб, налічувалось 99 дворів, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 2 парових млина, 34 лавки, парова лісопильна машина, ковбасний завод, 4 лісових пристані, 4 постоялих двори, харчевня, 3 трактири, ренський погріб, 2 винних склади, відбувався 2 щорічних ярмарки та базар[3]. За 26½ верст — поштова станція, трактир, постоялий двір. За 25 верст — монастир, школа, лікарня, готель, 5 православних церков. За 32 верст — скит, православна церква. За 30 верст — рибний завод.
Наприкінці XIX століття стало розвиватися у місті промислове виробництво. З'явилися заводи сільськогосподарських машин, пивоварний, горілчаний, лісопильний, фабрика безалкогольних напоїв.
На початку XX століття в Каховці діяли 6 шкіл, лікарня, бібліотека (одна з найстаріших в Україні), ілюзіон, народний дім, електростанція.
Бурхливі події громадянської війни вписали в літопис міста історії боїв на Каховському плацдармі. Саме з цими подіями пов'язані імена воєначальників М. Фрунзе, В. Блюхера, Д. Карбишева та відомих лідерів білого руху П. Врангеля, О. Кутепова.
У роки німецько-радянської війни 3600 каховчан нагороджені орденами і медалями, з них 6 — зірками Героїв Радянського Союзу. Більше 4 тис. каховчан загинуло на полях війни.
Населення[ред. | ред. код]
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 |
|---|---|---|---|---|---|
| 18 628 | 28 472 | 38 742 | 42 895 | 38 238 | 36 944 |
| українська мова | російська | циганська |
|---|---|---|
| 73,85 % | 25,27 % | 0,24 % |
Очільники міста[ред. | ред. код]
- 01.1989 — 08.1994 — Корсун Анатолій Павлович — голова виконавчого комітету міської ради;
- 09.1994 — 04.1998 — Гашенко Віктор Семенович — голова міської ради;
- 04–12.1998 — Шкарупа Сергій Олексійович — міський голова;
- 01–11.1999 — Марчук Леонід Володимирович — перший заступник міського голови, виконуючий обов'язки міського голови;
- 12.1999 — 04.2006 — Марчук Леонід Володимирович — міський голова;
- 04.2006 — 10.2015 – Карасевич Олександр Петрович — міський голова;
- З 06.11.2015 – Дяченко Андрій Андрійович — міський голова[4]
Економіка[ред. | ред. код]
Каховка сьогодні — один з промислових центрів Херсонщини. Лідером промислового виробництва є акціонерне товариство «Каховський завод електрозварювального устаткування». Завод випускає сучасну електрозварювальну техніку, яка поставляється у майже 80 країн світу.
Промислове обличчя міста формують також експериментальний механічний завод, який спеціалізується на випуску експериментальних машин та обладнання для переробної і харчової промисловості, завод «Сільгоспагрегат» з ремонту дизельних двигунів і виробництва запасних частин для сільгосптехніки, флагманом харчової промисловості є ПрАТ «Чумак».
Каховська філія компанії «Cargill» є одним з найпотужніших в Україні підприємств з переробки соняшника в олію. Миколаївське підприємство «Судносервіс» спорудило (2008—2009 рр.) в місті потужний елеватор для зберігання зернових та олійних культур. Місто утримує перше місце в Україні з обсягу іноземних інвестицій на душу населення.
Усього в місті більш як 550 підприємств різних форм власності, в їх числі і малі підприємства. В цьому господарському комплексі зайнято три чверті працездатного населення міста. У загальному обсязі виробництва, виконаних робіт і наданих послуг п'яту частину становить вклад промислових підприємств міста, майже 60 відсотків підприємств малого і середнього підприємництва і бізнесу, близько 10 сфери послуг, більше 10 підприємств торгівлі і понад 5 відсотків будівельних організацій.
Малий і середній бізнес набирає у Каховці широкого розвитку. Нині він зосереджує в обіговому капіталі понад 60 відсотків активів. Це втричі більше, ніж у великих підприємств. Малий і середній бізнес динамічно розвивається, освоює ринковий простір, створює робочі місця для населення міста.
Бізнесові структури залучають у розвиток виробництва щорічно понад 12 мільйонів гривень і більше 2 мільйонів доларів зовнішніх інвестицій. Стабільно забезпечують ринок продукцією, збільшують її випуск та розширюють асортимент такі підприємства, як «Петропласт», «Металдизайн», «Став», «Паритет», «Торнадопласт», «Глобарт», «Май», «Хімтехнологія», «ОПЕНТЕК».
Будівельна галузь представлена підприємницькими структурами та будівельними організаціями. Найпотужніші з них акціонерне товариство «Дорожньо-будівельне управління № 12», ТОВ «БудМайстер».
Транспорт[ред. | ред. код]
В місті розташована вантажно-пасажирська залізнична станція Каховка Херсонської дирекції залізничних перевезень.
Південною околицею міста проходить автошлях E58 Одеса — Мелітополь — Новоазовськ.
Освіта[ред. | ред. код]
У місті функціонує 7 закладів загальної середньої освіти (зокрема, два спеціалізованих з поглибленим вивченням іноземних мов), в яких навчається майже 4 тис. учнів.
У восьми закладах дошкільної освіти виховується понад півтори тисячі дітей.
Система позашкільної освіти представлена Станцією юних техніків, Станцією юних натуралістів, Центром дитячої творчості, Дитячо-юнацькою спортивною школою та Міжшкільним навчально-виробничим комбінатом.
З 1969 р. в місті діє Державний професійно-технічний навчальний заклад «Каховський професійний ліцей сфери послуг» в якому здійснюється підготовка кваліфікованих робітників за професіями «Перукар», «Перукар-візажист», «Кравець», «Манікюрник-педикюрник».
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Культура[ред. | ред. код]
Каховський міський палац культури, молоді і спорту є одним із базових закладів культури області. У ньому працює 6 народних і 3 зразкові аматорські колективи, понад 10 клубів і любительських об'єднань.
Неодноразовими лауреатами обласних і республіканських фестивалів і конкурсів є вихованці школи мистецтв та народних аматорських хореографічних колективів «Надія» та «Радість».
У місті діє історичний музей, який щорічно відвідують до 10 тис. чол.
Протягом 1992—2010 років Каховка була столицею міжнародного фестивалю «Таврійські ігри» — найвідомішого музичного фестивалю в Україні. За 12 років на ній виступило 170 прославлених виконавців з 16 країн світу. Започаткував фестиваль Микола Баграєв.
Видатні уродженці міста[ред. | ред. код]
- Володимир Вірчіс — український боксер;
- Михайло Жук — український поет, графік, маляр;
- Зленко Віталій Миколайович (1939—2005) — український поет, публіцист, журналіст.
- Ковальов Владислав Вікторович (1984—2014) — рядовий, Міністерство внутрішніх справ України, учасник російсько-української війни.
- Ліфінцев Олег Васильович (1985—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Максименко Ігор Павлович (1963—2015) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни[5].
- Дмитро Овсянико-Куликовський — український мовознавець і літературознавець;
- Євген Римаренко — старшина Армії УНР;
- Олександр Спендіаров — вірменський композитор;
- Євген Фомін — український поет;
- Клюєв Віктор Петрович — український кінооператор;
- Левченко Олексій Олексійович — український художник кіно, режисер. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1986);
- Вітюк Максим Вікторович (1988—2016) — солдат 17 Окремої танкової бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни [1].
На честь Каховки названі[ред. | ред. код]
- Місто Нова Каховка Херсонської області.
- Села у Миколаївському районі Одеської області, Сандиктауському районі Акмолинської області (ліквідовано у 2000 р.), Щербактинському районі Павлодарської області (Казахстан), Ромненському районі Амурської області (Росія). Село Малокаховка Каховського району Херсонської області.
- Вулиця «Каховка» в містах України: Дніпро; в містах Російської Федерації: Москва; в селищах міського типу України: Шпиків;
- Вулиця «Каховська» в містах України: Армянськ, Донецьк, Слов'янськ, Дружківка, Запоріжжя, Бердянськ, Василівка, Луганськ, Балта, Київ, Суми, Ясинувата, Горлівка, Чистякове, Кременчук, Мелітополь, Кам'янка-Дніпровська, Мерефа, Рівне, Севастополь, Житомир, Чернівці, Бориспіль, Івано-Франківськ, Львів, Херсон, Гола Пристань, Дніпро, Кривий Ріг, Нікополь, Покров, Первомайськ, Василівка, Дніпрорудне, Таврійськ, Кропивницький, Новоукраїнка, Миколаїв, Снігурівка, Макіївка, Марганець, Сімферополь, Кадіївка, Перевальськ, Харків; в містах Російської Федерації: Москва, Нижній Новгород, Нижній Тагіл, Самара, Мійськ Алтайського краю, Волгоград, Ростов-на-Дону, Шахти Ростовської області, Красноярськ, Хабаровськ, Комсомольск-на-Амурі, Чита, Оренбург, Чапаєвськ та Сизрань Самарської області, Балаково Саратовської області, Новосибірськ; в містаї Республіки Білорусь: Мінськ; в містах Киргизстану: Бішкек; в містах Казахстана: Алмати; в містах Придністровського регіону Республіки Молдова: Тирасполь; у селищах міського типу України: Велика Лепетиха; Нововоронцовка, Любимівка, Каланчак (Херсонська область), Червоногригорівка (Дніпропетровська область), Брусилів (Житомирська область), Кушугум, Малокатеринівка (Запорізька область), Верхнячка (Черкаська область); в селищах України: Новомосковське; у селах України: Чайкине, Коробки, Новокам'янка, Чорнянка, Козачі Лагері (Херсонська область), Покровське, Грушівка, Мар'янське, Вищетарасівка (Дніпропетровська область), Балки, Приморське, Скельки, Велика Знам'янка, Водяне, (Запорізька область), Яськи (Одеська область).
- Провулок «Каховський» в містах України: Берислав, Олешки, Керч, Покровськ, Житомир, Херсон, Сніжне, Одеса, Бориспіль, Миколаїв, Полтава, Луганськ, Слов'янськ, Охтирка, Харків, Чернівці; Російської Федерації: Москва, Грозний, Ставрополь, Сизрань, Брянськ, Стерлітамак Республіки Башкортостан, Кінешма Івановської області, Воронеж; Республіки Білорусь: Мінськ.
- Проїзд «Каховський» у містах України: Житомир, Луганськ.
- В'їзд «Каховський» у містах України: Слов'янськ, Мерефа, Люботин.
- Шосе «Каховське» у містах України: Мелітополь.
- Лінія і станція метро, а також автобусна станція у Москві.
- залізнична станція «Каховка» Одеської залізниці.
- Назву «Каховка» носили: баржа Російського Чорноморсько-Дніпровського пароплавства (близко 1916—1918 роки)[6]; танкер Морського флоту СРСР (близько 1954 р.); Каховка (ракетний катер) ВМС України (спущений на воду у 1980 р., знятий з озброєння у 2012).
- 2894 Каховка — астероїд, названий на честь міста.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 24.02.1972 р. № 494-VIII «Про віднесення міста Каховки Херсонської області до категорії міст обласного підпорядкування». Відомості Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. 1972. 3 березня. № 9. С. 71.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Каховська зоря.
- ↑ У Каховці відкрито меморіальну дошку Герою АТО Ігорю Максименку
- ↑ Фонд 90, Опись 1, Ед. Хр. 1075 "О привлечении по закону военно-судовой повинности баржи 'Каховка', принадлежащей акционерному обществу Русского Черноморско-Днепровского пароходства и привлеченной в распоряжение начальника экспедиции особого назначения". (російська). Российский государственный архив военно-морского флота. 1916-1918. Процитовано 24.03.2019.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Д. С. Вирський. Каховка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 153. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- С. Л. Сидьолкіна. Каховка // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
- Кахівка // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. — Т. 3. — С. 986.
Посилання[ред. | ред. код]
- Газета «Каховські Новини»
- Каховка: городской портал (рос.)
- Каховка на фоне мира (рос.)
- міськрайонна газета «Каховська зоря» (рос.)
- Банк даних Державної служби статистики України
- Cities & towns of Ukraine
- Погода в місті Каховка
| ||||||||
| ||||||||||||||
