Каховка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каховка
COA of Kakhovka.png Kahovka city fl.png
Герб Каховки Прапор Каховки
Каховський Покровський храм.jpg
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Херсонська область
Рада Каховська міська рада
Код КОАТУУ 6510400000
Засноване вперше згадується у 1791
Населення 36 599 (01.01.2017)[1]
Площа 8.3 км²
Поштові індекси 74800
Телефонний код +380-5536
Координати 46°47′52″ пн. ш. 33°28′30″ сх. д. / 46.79778° пн. ш. 33.47500° сх. д. / 46.79778; 33.47500Координати: 46°47′52″ пн. ш. 33°28′30″ сх. д. / 46.79778° пн. ш. 33.47500° сх. д. / 46.79778; 33.47500
Висота над рівнем моря 29 м
Водойма Каховське водосховище
Міста-побратими Трускавець (Україна), Олешниця (Польща), Газіемір (Туреччина), Пінськ (Білорусь).
Відстань
Найближча залізнична станція Каховка
До станції 10 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 80 км
 - автошляхами 86,3 км
До Києва
 - автошляхами 581 км
Міська влада
Адреса 74800, Херсонська обл., м. Каховка вул. Велика Куликовська, 103
Веб-сторінка Каховська міськрада
Міський голова Дяченко Андрій Андрійович

Commons-logo.svg Каховка у Вікісховищі

Карта
Каховка. Карта розташування: Україна
Каховка
Каховка
Каховка. Карта розташування: Херсонська область
Каховка
Каховка

Кахо́вка (до кін. 18 ст. Іслам-Кермен)— місто обласного значення Херсонської області, Україна. Адміністративний центр Каховського району. Колишній центр Каховської волості Дніпровського повіту Таврійської губернії.

Населення 37 тис. мешканців (2016).

Розташована на лівому березі Дніпра за 86 кілометрів від обласного центру і 10 кілометрів від однойменної залізничної станції на ділянці ХерсонНововесела Запорізької області.

Відома фестивалем «Таврійські ігри» та байк-рок фестивалем «Тачанка»

Історія[ред. | ред. код]

Пам'ятний знак на честь гетьмана Богдана Ружинського

Заснована в 1492 році кримським ханом Менглі I Гиреєм як фортеця Іслам-Кермен (кримськ. İslâm Kermen, اسلام كرمان‎; османськ. اسلام كرمان, İslâm Kirmân). Назва в перекладі означає ісламська фортеця. В українських джерелах фортеця також мала назву Аслан-Город. Фортеця неодноразово штурмувалася запорожцями — Дмитром Вишневецьким (1556), Богданом Ружинським (1576), Михайлом Дорошенком (1628), Іваном Сірком (1673). Фортеця була зруйнована Мазепою в 1695 році. У 1771 році на місці старої фортеці було побудовано Шагингирейське укріплення.

В 1791 під орудою полковника Дмитра Матвійовича Куликовського виникла сучасна Каховка, названа на честь відомих російських військових братів Миколи та Василя Каховських. Династії Куликовських та наступних власників — Панкєєвих та Тработі — перетворили її на відоме торговельне містечко, чому немало сприяло його вигідне географічне розташування на перехресті торговельних шляхів, біля відомого колись Таванського перевозу через Дніпро. Каховка відігравала важливу роль постачальника робочої сили до великих маєтків Фальц-Фейнів, Трубецьких, Мордвинових. Саме їхні економії у ці часи визначали обличчя Таврійського краю, як важливої житниці Європи.

Станом на 1886 рік у селі мешкало 611 осіб, налічувалось 99 дворів, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 2 парових млина, 34 лавки, парова лісопильна машина, ковбасний завод, 4 лісових пристані, 4 постоялих двори, харчевня, 3 трактири, ренський погріб, 2 винних склади, відбувався 2 щорічних ярмарки та базар[2]. За 26½ верст — поштова станція, трактир, постоялий двір. За 25 верст — монастир, школа, лікарня, готель, 5 православних церков. За 32 верст — скит, православна церква. За 30 верст — рибний завод.

Наприкінці XIX століття стало розвиватися у місті промислове виробництво. З'явилися заводи сільськогосподарських машин, пивоварний, горілчаний, лісопильний, фабрика безалкогольних напоїв.

На початку XX століття в Каховці діяли 6 шкіл, лікарня, бібліотека (одна з найстаріших в Україні), ілюзіон, народний дім, електростанція.

Бурхливі події громадянської війни вписали в літопис міста історії боїв на Каховському плацдармі. Саме з цими подіями пов'язані імена воєначальників М. Фрунзе, В. Блюхера, Д. Карбишева та відомих лідерів білого руху П. Врангеля, О. Кутепова.

Поштова печатка УНР, м. Каховка. Лютий 1919 року

У роки німецько-радянської війни 3600 каховчан нагороджені орденами і медалями, з них 6 — зірками Героїв Радянського Союзу. Більше 4 тис. каховчан загинуло на полях війни.

Населення[ред. | ред. код]

Таблиця зміни чисельності населення
1959 1970 1979 1989 2001 2016
18 628 28 472 38 742 42 895 38 238 36 944


Мовний склад населення (2001)
українська мова російська циганська
73,85 % 25,27 % 0,24 %

Очільники міста[ред. | ред. код]

  • 01.1989 — 08.1994 — Корсун Анатолій Павлович — голова виконавчого комітету міської ради;
  • 09.1994 — 04.1998 — Гашенко Віктор Семенович — голова міської ради;
  • 04–12.1998 — Шкарупа Сергій Олексійович — міський голова;
  • 01–11.1999 — Марчук Леонід Володимирович — перший заступник міського голови, виконуючий обов'язки міського голови;
  • 12.1999 — 04.2006 — Марчук Леонід Володимирович — міський голова;
  • 04.2006 — 10.2015 – Карасевич Олександр Петрович — міський голова;
  • З 06.11.2015 – Дяченко Андрій Андрійович — міський голова[3]

Економіка[ред. | ред. код]

Каховка сьогодні — один з промислових центрів Херсонщини. Лідером промислового виробництва є акціонерне товариство «Каховський завод електрозварювального устаткування». Завод випускає сучасну електрозварювальну техніку, яка поставляється у майже 80 країн світу.

Промислове обличчя міста формують також експериментальний механічний завод, який спеціалізується на випуску експериментальних машин та обладнання для переробної і харчової промисловості, завод «Сільгоспагрегат» з ремонту дизельних двигунів і виробництва запасних частин для сільгосптехніки, флагманом харчової промисловості є ПрАТ «Чумак».

Каховська філія компанії «Cargill» є одним з найпотужніших в Україні підприємств з переробки соняшника в олію. Миколаївське підприємство «Судносервіс» спорудило (2008—2009 рр.) в місті потужний елеватор для зберігання зернових та олійних культур. Місто утримує перше місце в Україні з обсягу іноземних інвестицій на душу населення.

Усього в місті більш як 550 підприємств різних форм власності, в їх числі і малі підприємства. В цьому господарському комплексі зайнято три чверті працездатного населення міста. У загальному обсязі виробництва, виконаних робіт і наданих послуг п'яту частину становить вклад промислових підприємств міста, майже 60 відсотків підприємств малого і середнього підприємництва і бізнесу, близько 10 сфери послуг, більше 10 підприємств торгівлі і понад 5 відсотків будівельних організацій.

Малий і середній бізнес набирає у Каховці широкого розвитку. Нині він зосереджує в обіговому капіталі понад 60 відсотків активів. Це втричі більше, ніж у великих підприємств. Малий і середній бізнес динамічно розвивається, освоює ринковий простір, створює робочі місця для населення міста.

Бізнесові структури залучають у розвиток виробництва щорічно понад 12 мільйонів гривень і більше 2 мільйонів доларів зовнішніх інвестицій. Стабільно забезпечують ринок продукцією, збільшують її випуск та розширюють асортимент такі підприємства, як «Петропласт», «Металдизайн», «Став», «Паритет», «Торнадопласт», «Глобарт», «Май», «Хімтехнологія», «ОПЕНТЕК».

Будівельна галузь представлена підприємницькими структурами та будівельними організаціями. Найпотужніші з них акціонерне товариство «Дорожньо-будівельне управління № 12», ТОВ «БудМайстер».

Транспорт[ред. | ред. код]

В місті розташована вантажно-пасажирська залізнична станція Каховка Херсонської дирекції залізничних перевезень.

Південною околицею міста проходить автошлях E58 Одеса — Мелітополь — Новоазовськ.

Освіта[ред. | ред. код]

У місті функціонує 7 закладів загальної середньої освіти (зокрема, два спеціалізованих з поглибленим вивченням іноземних мов), в яких навчається майже 4 тис. учнів.

У восьми закладах дошкільної освіти виховується понад півтори тисячі дітей.

Система позашкільної освіти представлена Станцією юних техніків, Станцією юних натуралістів, Центром дитячої творчості, Дитячо-юнацькою спортивною школою та Міжшкільним навчально-виробничим комбінатом.

З 1969 р. в місті діє Державний професійно-технічний навчальний заклад «Каховський професійний ліцей сфери послуг» в якому здійснюється підготовка кваліфікованих робітників за професіями «Перукар», «Перукар-візажист», «Кравець», «Манікюрник-педикюрник».

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Див. також: Пам'ятки Каховки

Культура[ред. | ред. код]

Каховський міський палац культури, молоді і спорту є одним із базових закладів культури області. У ньому працює 6 народних і 3 зразкові аматорські колективи, понад 10 клубів і любительських об'єднань.

Неодноразовими лауреатами обласних і республіканських фестивалів і конкурсів є вихованці школи мистецтв та народних аматорських хореографічних колективів «Надія» та «Радість».

У місті діє історичний музей, який щорічно відвідують до 10 тис. чол.

Протягом 1992—2010 років Каховка була столицею міжнародного фестивалю «Таврійські ігри» — найвідомішого музичного фестивалю в Україні. За 12 років на ній виступило 170 прославлених виконавців з 16 країн світу. Започаткував фестиваль Микола Баграєв.

Видатні уродженці міста[ред. | ред. код]

На честь Каховки названі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Каховська зоря. 
  4. У Каховці відкрито меморіальну дошку Герою АТО Ігорю Максименку

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]