Мирослав (король Хорватії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мирослав
хорв. Miroslav


Прапор
Король Хорватії
945 — 949
Попередник: Крешимир I
Наступник: Михайло Крешимир ІІ
 
Народження: 10 століття
Смерть: 949
Релігія: Католицтво
Династія: Трпимировичі
Батько: Крешимир I

Мирослав (хорв. Miroslav) — хорватський король з династії Трпимировичів, старший син короля Крешимира І. Після смерті батька правив Хорватією з 945 до 949 р.

Якщо (за даними «De administrando imperio» Костянтина Багрянородного) під час правління Крешимира І військо хорватів налічувало до 60 тисяч кіннотників, 100 тисяч піхотинців і до 200 морських суден, то після його смерті за час міжусобних воєн королівських синів Мирослава та Михайла військова міць держави зменшилася утричі, а флот складав взагалі лише до 30 суден[1].

Майже безперервною боротьбою за владу за підтримки Візантії скористався сербський великий жупан Часлав Клонимирович, який захопив східну Боснію до Врбаса і південну Хорватію.

Війна між братами закінчилася смертю Мирослава. На боці Михайла (майбутнього короля Крешимира ІІ) виступив бан Прибина, люди якого й убили Мирослава[2].

Смерть Мирослава у хорватському національному епосі відбилася в легенді про смерть короля Звонимира. До певного часу вважалося, що з усіх хорватських королів лише цих двох правителів убили через боротьбу за владу. Проте зараз більшість науковців вважає, що впевнено можна казати тільки про вбивство Мирослава, тоді як вбивство Звонимира — саме легенда, а сам Звонимир помер природною смертю[3].

Попередник:
Крешимир I (935–945)
Мирослав
945949
Спадкоємець:
Михайло Крешимир II (949–969)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jadrijević A. Smrt hrvatskih kraljeva Miroslava i Zvonimira // Crkva u svijetu. — 1967. — Vol. 2, No. 1. — S. 46.
  2. Horvat R. Povijest Hrvatske І. Nasljednici kralja Tomislava
  3. Jadrijević A. Smrt hrvatskih kraljeva Miroslava i Zvonimira // Crkva u svijetu. — 1967. — Vol. 2, No. 1. — S. 57.