Мисове (Ленінський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мисове
Мис Казантип з космосу
Мис Казантип з космосу
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Ленінський район
Рада/громада Мисівська сільська рада
Код КОАТУУ 0122785801
Облікова картка Мисове 
Основні дані
Населення 505
Поштовий індекс 98210
Телефонний код +380 6557
Географічні дані
Географічні координати 45°26′39″ пн. ш. 35°50′02″ сх. д. / 45.44417° пн. ш. 35.83389° сх. д. / 45.44417; 35.83389Координати: 45°26′39″ пн. ш. 35°50′02″ сх. д. / 45.44417° пн. ш. 35.83389° сх. д. / 45.44417; 35.83389
Місцева влада
Адреса ради 98210, Автономна Республіка Крим, Ленінський район, с. Мисове, вул. Анджиєвського, 37
Карта
Мисове. Карта розташування: Україна
Мисове
Мисове
Мисове. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Мисове
Мисове

Мисове у Вікісховищі?

Ми́сове (до 1948 — Казан-Тип, крим. Qazan Tip) — село Ленінського району Автономної Республіки Крим.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Розташоване за 20 км від районного центру Леніне, за 80 км від міста Керч та за 60 км від міста Феодосії, на узбережжі Азовського моря та омивається ним з трьох сторін.

Історія[ред. | ред. код]

Перші поселення на території існували в епоху бронзи. Поблизу села виявлені залишки городища, поселення та двох могильників (VI ст. до н. е.—IV ст. н. е.), а поблизу поселень Семенівки та Заводського — двох античних поселень, а також поселень VIII–IX ст.

Село виникло в 40-х роках XIX ст. До революції селище Казантип, що входило до складу Феодосійського повіту, являла собою своєрідний, один з найбільших в Східному Криму центр рибальства. Щорічно звідси вивозилось понад 15 тис. т риби цінних порід — осетра, севрюги, білуги, велика кількість чорної ікри.

Наприкінці XIX ст. фактичним господарем Казантипу був харківський купець Сериков. Великий об'єм промисловості призвів до виснаження моря та збіднення самих рибалок.

Радянську владу встановлено в січні 1918 року.

У 1921 році на основі колишніх артілей організовано відділення Державного підприємства «Главрыба», що забезпечувала рибалок снастями та продуктами, а в жовтні 1929 року — колгосп «Голос рыбака».

Подальшому розвитку колгоспу завадила Німецько-радянська війна, всі рибалки пішли на фронт, а бригади, утворені з людей похилого віку та жінок, продовжували рибалити. 81 мешканець села боровся з ворогом на фронтах війни, 49 — загинули в бою, 25 — нагороджені бойовими орденами та медалями.

У 19471964 рр. головою колгоспу, який у 1956 р. перейменували в колгосп ім. Димитрова, був Микола Вікторович Мартиненко. Економіка колгоспу продовжувала зростати, рибу вже ловили в Азово-Чорноморському басейні.

У 1974 р. колгосп приєднали до колгоспу ім. Адмірала Нахімова. Головою колгоспу був Іван Дмитрович Штельмухов, з 1976 р. — Леонід Іванович Бойчевський.

Заслужені колгоспники: Г. І. Марченко, І. Ф. Вдовін, Т. Ф. Вдовін, М. І. Воронін, М. Т. Трегубов, М. Д. Борщенко, Н. А. Кирилюк, В. І. Данькова, І. А. Недойводин, Г. І. Моренко.

Мис Казантип[ред. | ред. код]

Докладніше: Казантип

За даними ЮНЕСКО, цей унікальний куток природи занесений до 10 найчистіших місць планети, а за мисом Казантип закріплений статус заповідника міжнародного значення (Указ Президента України від 12 травня 1998 р.). Площа заповідника — 394 га. На його території росте 624 види рослин, 12 з яких занесені в Червону книгу Украни; 4 види охороняються Європейським червоним списком. Фауна заповідника різноманітна. З березня по листопад можна зустріти орлів, соколів, білу та сіру чаплі, фазана, баклана. Тут велика кількість комах, фоновий вид — сарана. На території заповідника зареєстровано 414 видів лускокрилих (50 родин). 10 видів лускокрилих занесені до Червоної книги України.

Курортна інфраструктура[ред. | ред. код]

На території села розташовані бази відпочинку «Рига», «Мисове», «Казантип», «Вертолет».

Сучасний пансіонат «Кримське Приазов'я» — це чотириповерховий корпус на 340 осіб. Основний лікувальний фактор — кліматотерапія в екологічно чистій зоні, в поєднанні з муловими сірководневими лікувальними грязями, лікувальним корпусом «Соляна печера», масажним та антитерапевтичним корпусом.

Пансіонат «Кримське Приазов'я» — лауреат Міжнародного відкритого Рейтингу популярності та якості товарів та послуг «Золота Фортуна» (Київ, 2000 р.), переможець II Республіканського конкурсу «Кримська перлина» (Ялта, 2001 р.), лауреат рейтингу «Найкращі підприємства України» (Київ, 2005 р.). Директор пансіонату — Андрій Вікторович Аржанцев.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Міста і села України. Автономна Республіка Крим. Місто Севастополь. Історико-краєзнавчі нариси. — К: Український видавничий консорціум. Українське наукове товариство краєзнавства, геральдики та фалеристики. Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу. Українська конфедерація журналістів, 2009. — 480 с. — ISBN 978-966-8189-91-3 (стор. 256)