Сирота Михайло Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Дмитрович Сирота
Syrota m d.jpg
Народився 17 липня 1956(1956-07-17)
місто Черкаси
Помер 25 серпня 2008(2008-08-25) (52 роки)
місто Узин, Білоцерківський район, Київська область
ДТП
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність політика
Відомий політик, Голова Трудової партії України, народний депутат України 2-го, 3-го та 6-го скликань, один з авторів Конституції України
Титул кандидат технічних наук, доцент
Партія Народно-демократична партія, Трудова партія України
Дружина Ірина Євгенівна
Діти Дмитро
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден Святого князя Володимира Великого II ст
Україна Народний депутат України
2-го скликання
безпартійний 12 травня 1994 12 травня 1998
3-го скликання
НДП 12 травня 1998 14 травня 2002
6-го скликання
ТПУ 23 листопада 2007 25 серпня 2008

Михайло Дмитрович Сирота́ (*17 липня 1956, Черкаси — †25 серпня 2008, Узин) — український політик, Голова Трудової партії України, народний депутат України 2-го, 3-го та 6-го скликань, один з авторів Конституції України. Кандидат технічних наук, доцент.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 17 липня 1956 у місті Черкаси в родині учителів; українець; дружина Ірина Євгенівна — економіст; син Дмитро — юрист.

Освіта: Черкаська філія Київського політехнічного інституту (1980), інженер-будівельник.

1973 — лаборант ЗОШ № 22 м. Черкас.

1974—1975 — кресляр проектно-конструкторського бюро Черкаського обласного управління торгівлі.

1976—1979 — старший технік, інженер Черкаської філії Київського інженерно-будівельного інституту.

1979—1982 — інженер, асистент кафедри будівництва Черкаської філії Київського політехнічного інституту.

1982—1985 — аспірант Київського інженерно-будівельного інституту.

1986—1990 — асистент, доцент кафедри прикладної механіки, заступник декана, 1988—1990 — декан факультету роботи з іноземними студентами, 11.1990 — заступник директора з навчальної роботи Черкаської філії Київського політехнічного інституту.

1994 — проректор з навчальної роботи Черкаського інженерно-технологічного інституту.

Член-кореспондент Української академії наук національного прогресу.

Був головою Черкаської обласної організації НДП, 06.1997–06.1998 — член Політради і політвиконкому НДП, секретар НДП.

Голова Комісії з доопрацювання та узгодження проекту Конституції України (1998); член Комісії з доопрацювання та узгодження проектів Кримінального, Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України (07.1998–11.2001); радник Президента України (поза штатом) (06.–10.2006).

Народний депутат України 2 скликання з 04.1994 (2-й тур) до 04.1998, Придніпровський виборчий округ № 418, Черкаської області, висунутий виборцями. 07.1994–04.1998 — заступник голови Комітету з питань екологічної політики. Керівник групи «Конституційний центр» (до цього — керівник групи «Центр»). На час виборів: Черкаський інженерно-технологічний інститут, проректор. 1-й тур: з'яв. 63,8 %, за 17,52 %. 2-й тур: з'яв. 55,8 %, за 55,19 %. 11 суперників (осн. — Губар С. І., н. 1936, член ДемПУ; Черкаський інженерно-технологічний інститут, завідувач кафедри; член Національної ради ДемПУ.; 1-й тур — 22,15 %, 2-й тур — 33,16 %).

03.1998 — кандидат в народні депутати України від НДП, № 4 в списку.

Народний депутат України 3-го скликання 03.1998–04.2002, виборчий округ № 200, Черкаської області. З'яв. 63,9 %, за 26,9 %, 18 суперників. На час виборів: народний депутат України, член НДП. Уповноважений представник фракції ПРП «Реформи-центр» (12.1998–04.1999), уповноважений представник фракції Трудової партії України (04.1999-01.2000), позафракційний (01.–03.2000), член групи «Солідарність» (03.2000–04.2001). Член Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (02.1999–02.2000), член Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з 02.2000).

04.2002 — кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 200, Черкаська область, самовисування. За 8,40 %, 3 з 11 претендентів. На час виборів: народний депутат України, член Трудової партії України.

03.2006 — кандидат в народні депутати України від Виборчого блоку політичних партій Б.Олійника та М.Сироти, № 2 в списку. На час виборів: голова Трудової партії України.

Народний депутат України 6-го скликання з 11.2007 від Блоку Литвина, № 10 в списку. На час виборів: голова Трудової партії України. Член фракції «Блок Литвина» (з 11.2007). Перший заступник голови Комітету з питань правової політики (з 12.2007).

Голова Трудової партії України (з 06.1999); співголова Народно-патріотичного об'єднання «За Україну» (з 07.2001).

Могила Михайла Сироти

Загинув 25 серпня 2008 у дорожній пригоді під містом Узин (Білоцерківський район Київської області). Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди і відзнаки[ред.ред. код]

Погруддя Сироти перед ЧДТУ

Орден «За заслуги» ІІІ (12.1996), II ст. (08.1999). Орден Святого князя Володимира Великого II ст. (08.1998). Лауреат Міжнародної премії ім. П.Орлика. «Найкращий парламентар року» (загальноукраїнського конкурс «Людина року», 1997).

Понад 30 наук. праць, монографія, навчальний посібник.

Володів польською мовою. Захоплення: політика, філософія.

2017 року перед Черкаським державним технологічним університетом, який закінчив Сирота та де він працював проректором, встановлено погруддя.

Література[ред.ред. код]

Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.