Мйоса
| Мйоса Mjøsa | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 60°40′ пн. ш. 11°00′ сх. д. / 60.667° пн. ш. 11.000° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Норвегія  | |||
| Регіон |
Ейдсволл Гамар Ringsaker Municipalityd Стангеd Ліллегаммер[d] Євік Естре Тотенd | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип |
водосховище | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні |
369,322128 км²[1] | |||
| Висота |
123,2 ± 0,1 м[2] | |||
| Глибина макс. |
453 м[1] і 153 м[3] | |||
| Довжина |
117 ± 1 км[4] | |||
| Ширина |
15 ± 1 км | |||
| Берегова лінія |
273 км | |||
| Об'єм |
56 244 кубічний гектометр[1] | |||
| Вода | ||||
| Період оновлення |
178 317 733,5648 s[1] | |||
| Басейн | ||||
| ↑ Водний басейн |
Vorma-Lågenvassdragetd | |||
| Вливаються |
Гудбраннсдалслоген, Hunnselvad, Moelvad, Brumundad, Vismundad, Lenaelvad, Mesnad, Vikselvad, Rindad і Stokkeelvad | |||
| Витікають |
Ворма | |||
| Площа басейну |
16 555,36 км²[1] | |||
| Країни басейну |
Норвегія | |||
| Інше | ||||
| Geonames |
3145748 | |||
 | ||||
  Мйоса (Норвегія) | ||||
| ||||
 Мйоса у Вікісховищі | ||||
Мйоса[5] (норв. Mjøsa) — найбільше озеро Норвегії. Розташоване в південній частині країни, приблизно за 100 км на північ від Осло. Головною притокою є річка Гудбрандалслоген на півночі; річка що витікає — Ворма (притока Гломми) на півдні[6].
Висота поверхні над рівнем моря складає 123 м, глибина 195-468 м, площа — 362 км². Берега різноманітні і красиві. З найпівденнішого мису Міннесунн в Ейдсволлі до найпівнічнішої точки в Ліллегаммері довжина озера становить 117 км. В найширшому місці, біля Гамара, ширина дорівнює 15 км. Площа озера 365,19 км², а об'єм — 56,24 км³. Загальна довжина берегової лінії — 273 км. Греблі на річці Ворма що витікає, побудовані в 1858, 1911, 1947 та 1965 підняли рівень води в цілому приблизно на 3,6 метра. В останні 200 років було зареєстровано 20 повеней, які підняли рівень М'єси на 7 м. Кілька з цих повеней затопили місто Гамар.
Міста Ліллегаммер, Євік і Гамар були засновані на берегах озера. Озеро подовжене, на кінцях звужене, подібно іншим озерам Норвегії, є наповненою водою долину або розширення річища річки. Серед озера великий і родючий острів Гельгея (Святий, норв. Helgøya), єдиний великий острів на все озеро. Рибальський промисел на озері, колись вельми значний, занепав після повені 1789 р.; тепер знову розвивається.
В озері є 20 видів риби, серед найпоширеніших — щука, окунь звичайний, плітка звичайна, харіус європейський, пструг струмковий, європейська корюшка.
Крім невеликих прогулянкових човнів і катерів, а також пароплаву PS Skibladner, на озері відсутня навігація. Береги озера здебільшого є сільськогосподарськими угіддями, — найродючіші ріллі у всій Норвегії. Головна залізнична лінія між Осло і Тронгеймом — Довре прямує східним берегом озера, з зупинками в Гамарі і Ліллегаммері. Зі сходу поруч озера прямує європейський маршрут E6, що перетинає озеро мостом М'єса.
На озері працює пароплав PS Skibladner — найстаріший у світі пароплав, який експлуатують: його побудували в 1856 році.
- ↑ а б в г д NVE Lake Database — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
- ↑ Statens kartverk — 1773.
- ↑ http://gis3.nve.no/metadata/tema/dkbok1984/02_04_05_Mj%C3%B8sa.pdf
- ↑ http://www.mjossamlingene.no/index.php/mjoshistorie/92-fakta-om-mjosa-norges-storste-innsjo
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Мйоса. Велика норвезька енциклопедія[en] (норв.). Foreningen Store norske leksikon.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Matti Seppälä: The Physical Geography of Fennoscandia. Oxford University Press, 2005, s. 145. ISBN 978-0-19-924590-1.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |