Мйоса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мйоса
Мйоса
Мйоса
60°40′ пн. ш. 11°00′ сх. д. / 60.667° пн. ш. 11.000° сх. д. / 60.667; 11.000Координати: 60°40′ пн. ш. 11°00′ сх. д. / 60.667° пн. ш. 11.000° сх. д. / 60.667; 11.000
Розташування
Країна Flag of Norway.svg Норвегія
Регіон Ейдсволл, Гамар, Ringsaker[d], Stange[d], Ліллегаммер, Євік і Естре Тотен[d]
Розміри
Площа поверхні 369,4533 ± 0,0001 км²[1] км²
Висота 123,2 ± 0,1 м м
Об'єм 58 кубічний гектаметр км³
Вода
Період оновлення 6 рік[2] рік
Басейн
Вливаються річки Hunnselva[d], Moelva[d], Brumunda[d], Q11253811?, Q11254412?, Q11983710?, Q19371101?, Q20819408?, Q21601947? і Q21623761?
Площа басейну 42 000 км² км²
на північ - Ліллехамер, на захід Йовік, на схід - Гамар
на північ - Ліллехамер, на захід Йовік, на схід - Гамар
Мйоса. Карта розташування: Норвегія
Мйоса
Мйоса (Норвегія)

CMNS: Мйоса на Вікісховищі

Мйоса[3] (норв. Mjøsa) — найбільше озеро Норвегії. Розташоване в південній частині країни, приблизно за 100 км на північ від Осло. Головною притокою є річка Гудбрандальслоген на півночі,; річка що витікає — Ворма (притока Гломма) на півдні.

Висота поверхні над рівнем моря складає 123 метри, глибина 195-468 м;, площа — 362 км². Берега різноманітні і красиві. З найпівденнішого мису Міннесунн в Ейдсволлі до найпівнічнішої точки в Ліллегаммері довжина озера становить 117 км. В найширшому місці, біля Гамара, ширина дорівнює 15 км. Площа озера 365,19 км², а об'єм — 56,24 км ³. Загальна довжина берегової лінії — 273 км. Греблі на річці Ворма що витікає, побудовані в 1858, 1911, 1947 та 1965 підняли рівень води в цілому приблизно на 3,6 метра. В останні 200 років було зареєстровано 20 повеней, які підняли рівень Мйoси на 7 метрів. Кілька з цих повеней затопили місто Гамар.

Міста Ліллегаммер, Йовік і Гамар були засновані на берегах озера. Озеро подовжене, на кінцях звужене, подібно іншим озерам Норвегії, є наповненою водою долину або розширення русла річки. Серед озера великий і родючий острів Гельгейя (Святий), єдиний великий острів на все озеро. Рибальський промисел на Мйoса, колись вельми значний, прийшов в занепад після повені 1789 р .; тепер знову розвивається.

Озеро Мйоса має 20 видів риби. Серед найпоширеніших є щука, окунь звичайний, плітка звичайна, харіус європейський, пструг струмковий, європейська корюшка.

Крім невеликих прогулянкових човнів і катерів, а також пароплаву PS Skibladner, на озері відсутня навігація. Береги озера здебільшого є сільськогосподарськими угіддями, — найродючіші ріллі у всій Норвегії. Головна залізнична лінія між Осло і ТронгеймомДовре прямує східним берегом озера, з зупинками в Гамарі і Ліллегаммері. Зі сходу поруч озера прямує європейський маршрут E6, що перетинає озеро мостом Мйоса.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Працюючий на озері пароплав PS Skibladner — найстаріший у світі пароплав, що знаходиться в експлуатації. Він був побудований в 1856 році.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Matti Seppälä: The Physical Geography of Fennoscandia. Oxford University Press, 2005, s. 145. ISBN 978-0-19-924590-1.