Могорич

Могори́ч (від араб. مخارج‎ maḫāriǧ — витрати) — в українській народній традиції, обрядова дія остаточного узаконення угоди, що полягає в випиванні горілки. Могорич завершує угоди продажу, допомоги, найму, а також громадсько важливі обряди. Могоричем також називається частування з приводу успішного завершення якої-небудь справи чи на знак подяки.

При укладенні угод учасники зустрічалися при свідках (могоричниках, баришниках), якими переважно виступали куми. Дія могла відбуватися в хаті чи корчмі. Спочатку учасники билися руками на знак згоди. Після випитого могоричу угода вважалася остаточно укладеною.

У давнину могорич супроводжував вступ до парубоцтва, весільні обряди. Парубки після посвячення в професійні спільноти шляхом випробування, повинні були виставити могорич старшим колегам.

Приказки

• Сторгувала баба бич, та не дала могорич;
• Бич не бич, аби могорич;
• Чи купим, чи не купим, а могорич треба ся напити.

Див. також

• НП Могорич в Хорватії

Посилання

• Кумівство // Українська минувшина: ілюстрований етнографічний довідник. — Київ : Либідь, 1994. — С. 143.
• Молодіжні громади // Українська минувшина: ілюстрований етнографічний довідник. — Київ : Либідь, 1994. — С. 151.
• Могорич // Українська минувшина: ілюстрований етнографічний довідник. — Київ : Либідь, 1994. — С. 155.
• Могорич // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1025. — 1000 екз.