Могорич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Могори́ч — (від араб. مخارجmaḫāriǧ — витрати) в українській народній традиції, обрядова дія остаточного узаконення угоди. Обидві сторони на знак згоди випивали певну кількість горілки, відбувалося при свідках (могоричниках, баришниках). Спочатку билися руками на знак згоди. Після випитого могоричу угода вважалася остаточно укладеною.

Приказки[ред. | ред. код]

  • Сторгувала баба бич, та не дала могорич
  • Бич не бич, аби могорич
  • Чи купим, чи не купим, а могорич треба ся напити

Література[ред. | ред. код]

  • Енциклопедія українознавства для школярів і студентів. Донецьк:Сталкер, 2000. – 496 с.
  • Українські приказки, 1963
  • "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", Панас Мирний

Посилання[ред. | ред. код]