Корчма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Корчма

Ко́рчма́[1] або шино́к[2] (від нім. Schenke)[3] — в Україні будівля або заїзд, де продавалися спиртні напої, аналог сучасних барів. Завідували корчмою корчмарі (шинкарі), їхня робота вважалася непристойною для «добрих людей», тому її традиційно виконували представники не-українського походження — євреї, вірмени, греки тощо.

Загальний опис[ред.ред. код]

Корчма в селі була тим, чим для міського жителя була кав'ярня. Перед тим як іти зранку на роботу заходили до корчми по тютюн. Після роботи заходили також на пів-години до корчми на відпочинок та бесіду, а часом і під час обіду, якщо робота була недалеко від корчми. В святкові та недільні дні в корчмі проходили святкування цілою громадою з музикою та танцями до ночі. В святкові дні перед службою в церкві громада збиралася під галерейкою корчми. Такі церковні обряди як хрестини, панахиди, служби закінчувалися гостиною в корчмі. Між церквою та корчмою при дорозі стояв кам'яний хрест, обсаджений чотирма липами (як пам'ятник про знищення панщини). Більша частина громади заходила після служби в корчму, деякі зоставались там до вечора. В корчмі війт проводив також дрібні судові справи.

Корчма в українському селі чи містечку стояла завжди на центральній площі, на протилежній стороні дороги, навпроти церкви. Корчма була повздовжнім великим будинком, спереду корчми йшла галерея на сохах. Корчма мала дві в'їздні брами з причілків. Були в корчмі мешкальні приміщення та шинок. Більшу частину корчми займав йшли зі стайнями, магазином, оборою, возівнею. Помешкальні приміщення складалися з двох кімнат та комори. В коморі стояли бочки з горілкою, дрібні речі на продаж, та речі взяті в заставу. Шинок завжди був достатньо просторим приміщенням, навколо його стін йшли лавки прибиті до стін. Перед лавками йшов через ціле приміщення, закопаний на дубових балках в землю, стіл. В іншому приміщенні жила родина орендаря корчми. З помешкання орендаря до шинку йшли добре укріплені двері.

Корчми ставили на околиці села чи між окремими поселеннями при дорозі.[4] На вигляд корчми, її планування впливали сусідні садиби, характер заняття їх власників, традиції, ступінь економічного розвитку, природні умови і ландшафт.[4]

Починаючи з 11 століття зустрічаються сліди корчми у всіх слов'ян. Найдавніші напої, що продаються в корчмі — квас, пиво і мед. Майже в кожному місті була одна корчма, а в інших по дві і більше. У корчмі укладались і скріплювались рукобиттям і могоричем різноманітні усні угоди та лихварські операції[5].

У західних слов'ян в корчмі передавались народу державні постанови, розбирались з приїжджими, корчми довго заміняли ратуші і гостинні двори.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Корчма в іграх

Джерела[ред.ред. код]

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 302. Корчма
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 454. Шинок
  3. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 6: У — Я / Уклад.: Г. П. Півторак та ін. — 2012. — 568 с. ISBN 978-966-00-0197-8.
  4. а б Н. Савчак Генеза побудови простору громадських будівель і споруд між різними населеними пунктами // Вісник Львівського національного аграрного університету. Збірник наукових праць. — 2012р, № 13.
  5. Корчма. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 12/4/2011. 

Примітки[ред.ред. код]