Корчма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шинок. с. Рудяків, Переяславський повіт, Полтавська губернія. 90-ті роки XIX ст.
Танці в корчмі біля м. Копичинець Чортківського повіту
Біля шинку. 1864. Іван Соколов (1823—1918)

Корчма́, шинок, лабаз, видумка — в Україні будівля або заїзд, де продавалися спиртні напої. Синонім середньовічних шинку чи стодоли. Аналог сучасних ресторанів. Завідували корчмою корчмарі. Їх робота вважалася непристойною для «добрих людей», тому її традиційно виконували представники не-українського походження — євреї, вірмени, греки тощо.

Корчма в селі була тим, чим для міського жителя була кав'ярня. Перед тим як іти зранку на роботу заходили до корчми по тютюн. Після роботи заходили також на пів-години до корчми на відпочинок та бесіду, а часом і під час обіду, якщо робота була недалеко від корчми. В святкові та недільні дні в корчмі проходили святкування цілою громадою з музикою та танцями до ночі. В святкові дні перед службою в церкві громада збиралася під галерейкою корчми. Такі церковні обряди як хрестини, панахиди, служби закінчувалися гостиною в корчмі. Між церквою та корчмою при дорозі стояв кам'яний хрет, обсаджений чотирма липами (як памятник про знищення панщини). Більша частина громади заходила після служби в корчму, деякі зоставались там до вечора. В корчмі війт проводив також дрібні судові справи.

Корчма в українському селі чи містечку стояла завжди на центральній площі, на протилежній стороні дороги, навпроти церкви. Корчма була повздовжнім великим будинком, спереду корчми йшла галерея на сохах. Корчма мала дві в'їздні брами з причілків. Були в корчмі мешкальні приміщення та шинок. Більшу частину корчми займав йшли зі стайнями, магазином, оборою, возівнею. Помешкальні приміщення складалися з двох кімнат та комори. В коморі стояли бочки з горілкою, дрібні речі на продаж, та речі взяті в заставу. Шинок завжди був достатньо просторим приміщенням, навколо його стін йшли лавки прибиті до стін. Перед лавками йшов через ціле приміщення, закопаний на дубових балках в землю, стіл. В іншому приміщені жила родина орендаря корчми. З помешкання орендаря до шинку йшли добре укріплені двері.

Корчми ставили на околиці села чи між окремими поселеннями при дорозі.[1] На вигляд корчми, її планування впливали сусідні садиби, характер заняття їх власників, традиції, ступінь економічного розвитку, природні умови і ландшафт.[1]

Починаючи з 11 століття зустрічаються сліди корчми у всіх слов'ян. Найдавніші напої, що продаються в корчмі — квас, пиво і мед. Майже в кожному місті була одна корчма, а в інших по дві і більше. У корчмі укладались і скріплювались рукобиттям і могоричем різноманітні усні угоди та лихварські операції[2].

У західних слов'ян в корчмі передавались народу державні постанови, розбирались з приїжджими, корчми довго заміняли ратуші і гостинні двори.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Корчма в іграх

Джерела[ред.ред. код]