Можливості
Афорданси — можливості взаємодії з об'єктами довкілля, пов'язані з їхніми характеристиками та перцептивними здібностями людини, її досвідом і загальними навичками дій. Термін використовується в різних наукових дисциплінах: когнітивній психології, психології сприйняття, екологічній психології, промисловому дизайні, теорії взаємодії людини з комп'ютером, інтерактивному дизайні, дослідженнях штучного інтелекту.
Існує два різних визначення цього поняття. Перше визначення розглядає як афорданси всі можливості дії (взаємодії з навколишнім середовищем), друге — обмежує визначення можливостями, про які людина усвідомлює[1][2].
Афорданси як можливість діяти[ред. | ред. код]
Термін був введений у психологію Джеймсом Гібсоном у 1977 році у статті «Теорія можливостей» (The Theory of Affordances)[3]. Гібсон представив деталі теорії у своїй книзі 1979 року «Екологічний підхід до візуального сприйняття»[4]. Він визначив афорданси як усі можливості для дії, наявні в навколишньому середовищі, об'єктивно вимірювані та незалежні від індивідуальних здібностей людей їх розпізнавати, але завжди пов'язані з ними а, отже, залежні від їхніх здібностей. Прикладом цього можуть бути сходи, які дають можливість піднятися на гору, однак такої можливості не існує, якщо суб'єкт пізнання є людиною з інвалідністю або немовлям.
Афорданси як реалізовані можливості для дій[ред. | ред. код]
У 1988 році Дональд Норман контекстуалізував термін «можливості» на основі теорії взаємодії людини та комп'ютера. Нова перспектива визначила їх як можливості для дії (взаємодії), які сприймаються людиною. Норман описав свою концепцію у книзі «Дизайн повсякденних речей»[5], завдяки якій вона також стала популярною в інтерактивному дизайні. Почали вважати, що можливості залежать не лише від фізичних можливостей людини, а й від її планів, мрій, переконань, цінностей, цілей, попереднього досвіду тощо. Якщо людина заходить до кімнати з м'ячем і стільцем, то, згідно з початковим визначенням, однією з можливостей є кинути стілець і сісти на м'яч (тому, що дія фізично можлива). Переглянуте визначення Нормана враховує той факт, що людина з більшою ймовірністю схильна відпочивати на стільці та грати з м'ячем, зважаючи на свій попередній досвід[6][7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ In Human–Computer Interaction, Preece et al. (1994, p. 6)
- ↑ In Universal Principles of Design, Lidwell, Holden & Butler. (2003, p. 20)
- ↑ James J. Gibson (1977), The Theory of Affordances. In Perceiving, Acting, and Knowing, Eds. Robert Shaw and John Bransford, ISBN 0-470-99014-7.
- ↑ [1], James Jerome Gibson;, "The Ecological Approach to Visual Perception,"
- ↑ [2], Donald A Norman;, "The Design of Everyday Things"
- ↑ Donald A. Norman (1999). Affordances, Conventions and Design. Interactions 6(3):38-43, May 1999, ACM Press.
- ↑ Affordance, Conventions and Design (Part 2)
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Ожеховський, Дж., Нечка, Е., (2008), Когнітивна психологія, Наукове видавництво PWN.
- Данте, Т., (2007), Матеріальна культура в соціальній реальності, Видавництво УЖ.
- Хенсель, В. та ін. (ред.), (2012), Засіб під назвою «affordance», Avant, III, 2/2012, відкритий доступ (том, присвячений дозволам, англійська та польська версії).
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Класифікація дозволів Гібсона
- Додаткова інформація про дозволи (Gibson)
- (S6 Рисунок 23) Опис теорій, пов'язаних з концепцією доступності
|
