Мойсик Володимир Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Романович Мойсик
Народився 18 серпня 1957(1957-08-18) (62 роки)
Стецева, Снятинський район, Івано-Франківська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь кандидат юридичних наук
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2] і Народний депутат України[3]
Партія За Україну!
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
4-го скликання
безпартійний 14 травня 2002 25 травня 2006
5-го скликання
безпартійний (НУ) 25 травня 2006 8 червня 2007
6-го скликання
Народний союз «Наша Україна» (НУНС) 23 листопада 2007 12 грудня 2012

Володи́мир Рома́нович Мо́йсик (нар. 18 серпня 1957, с. Стецева, Снятинський район, Івано-Франківська область) — український політик. Народний депутат України 4–6 скликань. Кандидат юридичних наук (2003). Перший заступник голови партії «За Україну!». Суддя Конституційного Суду України від 27 січня 2016 року[4].

Освіта[ред. | ред. код]

З 1978 до 1983 навчався на юридичному факультеті Київського університету ім. Т. Шевченка за фахом юрист. Кандидатська дисертація «Проблеми кримінальної відповідальності за шахрайство з фінансовими ресурсами» (Київський національний університет ім. Т. Шевченка, 2003).

Кар'єра[ред. | ред. код]

Захоплюється футболом та поезією.

Автор понад 10 наукових праць.

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 25 травня 2006 за виборчім округом № 87 Івано-Франківської області. «За» 59.12 %, 7 суперників. На час виборів: суддя Верховного Суду України, безпартійний. Член фракції «Наша Україна» (травень 2002 — березень 2005), уповноважений представник фракції Української народної партії (березень — грудень 2005), позафракційний (грудень 2005 — лютий 2006), член фракції політичної партії Народний Союз «Наша Україна» (з лютого 2006). Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з червня 2002).

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 8 червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 46 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна» (з травня 2006). Голова підкомітету з питань парламентського контролю та законодавчого забезпечення реформування органів прокуратури Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з липня 2006), заступник голови Комісії при Президентові України у питаннях помилування (з квітня 2005), голова Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин і причин загибелі журналіста Георгія Гонгадзе та з'ясування причин зволікання в розслідуванні кримінальної справи (з вересня 2006). 8 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради України.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», № 43 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член політичної партії Народний союз «Наша Україна». Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона» (з листопада 2007). Голова підкомітету з питань вдосконалення законодавства про адміністративні правопорушення та кримінального та кримінально-процесуального законодавства Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (грудень 2007 — травень 2008), голова підкомітету з питань кримінального та кримінально-процесуального законодавства Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з травня 2008).

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина Валентина Петрівна, син Роман.

Призначення суддею Конституційного Суду України[ред. | ред. код]

26 січня 2016 року Президентом П. Порошенком В. Мойсик був призначений суддею Конституційного Суду України[5].

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Суддя 1-го кваліфікаційного класу. Кавалер ордена «За заслуги» III (січень 2006), II ст. (жовтень 2009).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]