Монарх-голоок білошиїй
| Монарх-голоок білошиїй | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Arses lorealis De Vis, 1895[2][3] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Arses candidior Le Souëf, D. 1897 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Монарх-голоок білошиїй[4] (Arses lorealis) — вид горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae)[5]. Ендемік Австралії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 14 см. У самців голова, спина, крила і хвіст чорні, горло, груди, потилиця, плечі і надхвстя білі. Навколо очей плями голої синьої шкіри, Дзьоб світло-сизий, лапи темні. У самиць обличчя і підборіддя також білі[6].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Білошиї монархи-голооки мешкають на півночі півострова Кейп-Йорк в штаті Квінсленд, від міста Вейпа до гір Залізного хребта[en] і міста Коен[en], а також на деяких островах Торресової протоки. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах. Живляться комахами. Сезон розмноження триває з люистопада по лютий. Гніздо неглибоке, чашоподібне, робиться з гілочок і лози, скріплюється павутинням, підвішується до ліани подалі від стовбура або крони дерева, на висоті від 2 до 10 м над землею. В кладці 2 білих з рожевуватим відтінком яйця, поцяткованих пурпуровими або червонувато-коричневими плямками, розміром 19×14 мм[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Arses lorealis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 13 липня 2022
- ↑ De Vis CW (1895). Description of a fly-catcher, presumably new. Abstracts of the Proceedings of the Linnean Society of New South Wales. 1: 1.
- ↑ Favaloro NJ (1931). Notes on Arses kaupi and Arses lorealis. Emu. 30 (4): 241—42. doi:10.1071/MU930241.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Monarchs. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 липня 2022.
- ↑ Menkhorst, Peter (2017). The Australian Bird Guide. Clayton South: CSIRO. с. 459. ISBN 9780643097544.
- ↑ Beruldsen, G (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Qld: self. с. 364. ISBN 0-646-42798-9.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |