Мордань Володимир Григорович
| Мордань Володимир Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
15 січня 1937 https://uk.wikipedia.org/wiki/Новосільське | |||
| Помер |
5 лютого 2017 (80 років) Київ | |||
| Поховання | м.Лебедин | |||
| Громадянство |
 СРСР →  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | поет, лірик, сатирик | |||
| Alma mater | Ніжинський педагогічний інститут. | |||
| Мова творів | українська мова | |||
| Роки активності | 1962—2017 | |||
| Жанр | лірика, тріолети, сатира, поезія | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Володимир Григорович Мордань (15 січня 1937, Новосільське, нині Лебединська міська громада Сумського району Сумської області — 5 лютого 2017, Київ) — український поет, журналіст. Член Національної спілки письменників України (1966).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в с.Новосільське (Сумський район) в родині хліборобів. Дитя війни.
Закінчив 8 класів Василівської школи.
Працював кореспондентом газети «Освіта», редактором у видавництвах, зокрема — «Музична Україна», начальником відділу Державного комітету з питань науки і техніки України.
Проживав і помер в Києві. Похований в м. Лебедин на Сумщині .
Освіта[ред. | ред. код]
Закінчив Лебединське педагогічне училище (1956).
Закінчив Ніжинський педагогічний інститут ім. М. Гоголя (1961).
Творчість[ред. | ред. код]
Поет, автор
- збірок: «Задесення моє», «Ритми», «Листопад», «День», «Дерев зелені біоструми», «Лебедин», «Верес», «Калиновий вогонь» (збірка вокальних творів), «На рушнику зорі», «Осінні жовті письмена», «Тріолети», «Жива вода»;
- збірки гумору, сатири та присвят: «Це Європі далеко до нас»;
- збірки віршів та казок для дітей: «Летіть, пливіть та їдьте», «Сонячний ранок», «Де весняночки кують», «Коваль нот», «Літо починається», «Гей, сурмаче!», «Кругла казочка».
Деякі поезії Володимира Морданя покладені на музику, Пісні на його вірші в репертуарі хорових колективів та окремих виконавців, серед яких Народні артисти України Василь Бокоч, Володимир Турець, Валентина Купріна.
Окремі твори поета були перекладені білоруською, молдавською, російською, татарською та іншими мовами.
Громадська робота[ред. | ред. код]
Член Національної спілки письменників України (1966).
Відповідальний секретар Київської організації Національної спілки письменників України.
Позаштатній кореспондент Всеукраїнської газети «Хата».
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва» (1982)
- Лауреат літературної премії імені Олександра Олеся (2003)
- Відмінник преси
- Почесна грамота Міністерства культури і мистецтв України (2003)
- Почесна грамота Верховної Ради України (2005).
Джерела[ред. | ред. код]
- Рудаков Микола Іванович. Автографи майстрів. — К. : Міжнародний доброчиний фонд «Українська хата», 2005. — С. 59—60. — ISBN 966-7025-05-5
- Письменники Радянської України (1917—1987) : біобібліографічний довідник. — К. : Рад. письменник, 1988. — 719 с. — ISBN 5-333-00364-5
- В.Скакун. Володимир Мордань: Життя і творчість: Біогр.-критич.:-К.: Муз.Україна. 2005,-116 с.: іл.
Посилання[ред. | ред. код]
- У січні святкують свій ювілей[недоступне посилання з липня 2019] № 1 (121), 2012 газети «Отчий поріг», сторінка 2.
- http://www.nspu.org.ua/dovidnyk/М [Архівовано 28 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Володимир Мордань [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Наказ Міністерства культури і мистецтв України №140-к від 07.03.2003 р.
- https://www.pisni.org.ua/persons/2715.html [Архівовано 18 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- https://bibldemeevskaja.blogspot.com/2022/01/blog-post_43.html?spref=fb [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.]
