Перейти до вмісту

Морські зірки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Морські зірки

Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eucaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Підцарство:Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
—Двобічно-симетричні (Bilateralia)
—Вториннороті (Deuterostomia)
Тип:Голкошкірі (Echinodermata)
Надклас:Астерозої (Asterozoa)
Клас:Морські зірки (Asteroidea)
de Blainville, 1830
Надряди/Ряди
Посилання
Вікісховище:Asteroidea
Віківиди:Asteroidea
EOL:1927
ITIS:156862
NCBI:7588
Fossilworks:31341

Морські́ зірки́ (Asteroidea, від грец. ἀστήρ — зірка) — клас безхребетних тварин типу голкошкірих, для яких характерна будова у вигляді диска, оточеного декількома руками. Налічує близько 1600 сучасних видів. У викопному стані відомі з ордовика.

Опис

[ред. | ред. код]

Морські зірки — це хижі тварини, тіло яких складається зі слабко вираженого центрального диска, оточеного кількома руками[2][3]. Ці тварини радіально симетричні, хоча походять від двобічно симетричних предків, і зберігають двобічну симетричність на стадії личинки[4]. Тіло губчастої будови, наповнене порожнинами, в яких циркулює вода[5]. Рух рідини в тілі зірки відбувається не завдяки м'язам, а завдяки осмосу води за участю позитивних іонів калію[6].

Більшість морських зірок мають діаметр 20-30 см, але трапляються розмірами в лише 1 см, а найбільші досягають 65 см. Внутрішній скелет складається з вапняних пластинок. Дихання зазвичай відбувається через шкірні структури[2]. Більшість центрального диска займає шлунок, знизу міститься рот[3].

Рук зазвичай 5, але бувають види з 15, 24 і навіть 50 рук. Завдяки їх симетричному розміщенню морські зірки однаково легко повзають у будь-якому напрямку, у тому числі крутими поверхнями. Руки морської зірки порожнисті та, як і диск, покриті короткими шипами згори та гнучкими ніжками знизу[2], кількість яких може досягати 15 тис.[5] На кінчиках рук є світлочутливі плями[2]. Від рота до кінчика кожної руки простягається борозенка, в якій ноги можуть ховатися[3]. Кінчик кожної ноги виділяє два типи речовин: одна приклеює ногу до поверхні, а інша відклеює[7].

Морські зірки мають добре розвинені відчуття дотику, нюху та смаку, тоді як зір примітивний[3]. Ноги є найчутливішою частиною морської зірки[8].

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Морські зірки поширені в усіх океанах, за винятком дна поблизу Північного та Південного полюсів[2]. Живуть лише в солоній воді[5].

Харчуються по-різному. Одні переміщують дрібні органічні частинки вздовж рук до рота. Інші ковтають здобич або вивертають на неї шлунок, після чого перетравлюють. Великі зірки здатні розкривати мушлі молюсків своїми ніжками, що мають присоски на кінцях[2].

Морські зірки не мають складної поведінки[3]. Походячи від двобічно симетричних організмів, вони можуть рухатися двостороннім чином, особливо під час полювання або під загрозою. Під час повзання деякі руки діють як провідні, а інші тягнуться позаду. Коли морська зірка опиняється переверненою, вона відштовхується двома руками, а протилежну руку спрямовує вгору, щоб перевернутися назад[9].

Парування відбувається навесні або влітку. Запліднення зовнішнє: самці випускають у воду сперму, яка запліднює яйця[3]. Є види, що носять запліднені яйця з собою до вилуплення, тоді як інші просто випускають яйця у воду. Кількість яєць може досягати 2,5 млн. Трапляється гермафродитизм[2].

Часто морська зірка рятується від ворогів, відкидаючи одну або кілька своїх рук, які потім відростають. Якщо морську зірку розрізати на частини, кожна з них виросте в нову особину[3]. Забруднення води зменшує здатність до регенерації[8].

Еволюція

[ред. | ред. код]

Як і інші класи сучасних голкошкірих, найдавніші викопні морські зірки відомі з ордовика. Є дві гіпотези щодо їх походження: від морських лілій і вимерлих едріоастероідей. Походження від останніх вважається найімовірнішим. Морські зірки мають спільного предка з офіурами та, можливо, з викопною групою сомастероідей[8].

Протягом палеозою морські зірки, ймовірно, виконували подібний спектр екологічних ролей, як і сьогодні, хоча в родах відбулася зміна. Сучасні зірки це переважно нащадки родів, які пережили масові вимиранням наприкінці девону та наприкінці перму[8].

Екологічне значення

[ред. | ред. код]

Морські зірки харчуються двостулковими молюсками та кораловими поліпами. Їх самих їдять черевоногі молюски, риби, краби, омари, чайки[3]. Надмірне поширення морських зірок може мати катастрофічні наслідки для коралових рифів і популяцій двостулкових молюсків[10].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Група морських зірок під час відпливу
    Група морських зірок під час відпливу
  • Низ морської зірки з ніжками
    Низ морської зірки з ніжками
  • Низ морської зірки зі схованими ніжками
    Низ морської зірки зі схованими ніжками
  • Ніжки зблизька
    Ніжки зблизька
  • Protoreaster linckii
    Protoreaster linckii
  • Echinaster callosus
    Echinaster callosus
  • Novodinia pacifica
    Novodinia pacifica
  • Відділене щупальце регенерує в цілу морську зірку
    Відділене щупальце регенерує в цілу морську зірку
  • Чайка їсть морську зірку
    Чайка їсть морську зірку

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Family Calliasterellidae. Paleobiology Database. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 10 травня 2013.
  2. ↑ а б в г д е ж Sea star | Echinoderm Anatomy & Adaptations | Britannica. www.britannica.com (англ.). 25 червня 2025. Процитовано 3 серпня 2025.
  3. ↑ а б в г д е ж и Starfish | EBSCO Research Starters. www.ebsco.com (англ.). Процитовано 3 серпня 2025.
  4. ↑ Genetically speaking, starfish have no arms—only a head. www.science.org (англ.). Процитовано 3 серпня 2025.
  5. ↑ а б в US Department of Commerce, National Oceanic and Atmospheric Administration. What is an sponge?. oceanservice.noaa.gov (амер.). Процитовано 3 серпня 2025.
  6. ↑ Prusch, Robert D.; Whoriskey, Frederick (1976–08). Maintenance of fluid volume in the starfish water vascular system. Nature (англ.). 262 (5569): 577—578. doi:10.1038/262577a0. ISSN 1476-4687.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  7. ↑ All About Starfish. Smithsonian Science Education Center (англ.). 5 вересня 2017. Процитовано 3 серпня 2025.
  8. ↑ а б в г Asteroidea. Digital Atlas of Ancient Life (амер.). Процитовано 5 серпня 2025.
  9. ↑ Ji, Chengcheng; Wu, Liang; Zhao, Wenchan; Wang, Sishuo; Lv, Jianhao (2012). Echinoderms have bilateral tendencies. PloS One. 7 (1): e28978. doi:10.1371/journal.pone.0028978. ISSN 1932-6203. PMC 3256158. PMID 22247765.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  10. ↑ Wild Thing: A brief look at starfish biology and ecology | Hopkins Press. www.press.jhu.edu. Процитовано 5 серпня 2025.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Lawrence, J. M., ред. (2013). Starfish: Biology and Ecology of the Asteroidea. Johns Hopkins University Press. ISBN 978-1-4214-0787-6.
  • Ruppert, Edward E.; Fox, Richard, S.; Barnes, Robert D. (2004). Invertebrate Zoology, 7th edition. Cengage Learning. ISBN 81-315-0104-3.

Посилання

[ред. | ред. код]
Морська зірка Це незавершена стаття про голкошкірих.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Морські_зірки&oldid=46139597