Моторний Дмитро Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Костянтинович Моторний
Народився 2 листопада 1927(1927-11-02)
село Трудолюбівка,
Бобринецький район,
Кіровоградська область
Помер 31 липня 2018(2018-07-31) (90 років)
село Чорнобаївка, Херсонська область
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Діяльність письменник
Alma mater Таврійський державний агротехнологічний університет (1959)
Володіє мовами російська
Членство Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
Партія Комуністична партія Радянського Союзу
Нагороди
Герой України (орден Держави)Герой Соціалістичної ПраціГерой Соціалістичної Праці
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Жовтневої Революції
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Медаль Жукова
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Заслужений працівник сільського господарства України
Грамота Президії Верховної Ради УРСР
Верховна рада СРСР
1989 1991

Дмитро́ Костянти́нович Мото́рний (2 листопада 1927(19271102), Розянчина (Родзянкіне), тепер село Трудолюбівка — 31 липня 2018[1] село Чорнобаївка, Херсонська область) — український аграрій і політик, двічі Герой Соціалістичної Праці, Герой України. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1981—1986 р. Член ЦК КПРС у 1986—1990 р. Член Народної партії України (з 2001), почесний член Української академії аграрних наук (Відділ регіональних центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва, березень 2001); Приватно-орендний кооператив «Зоря», голова ради; член Політради Народної партії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 2 листопада 1927 (с. Розянчина (Родзянкіне), тепер село Трудолюбівка Бобринецького району Кіровоградської області); українець; батько Костянтин Радіонович (1903—1951); мати Євдокія Григорівна (1908—1970); дружина Ганна Іванівна (1937—1995); дочка Тамара (1956) — лікар, м. Дніпропетровськ; дочка Ольга (1965) — лікар, с. Чорнобаївка.

Освіта: Мелітопольський інститут механізації і електрифікації сільського господарства (1957—1959), інженер-механік.

Березень 2006 кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 91 в списку. На час виборів: голова ради приватно-орендного кооперативу «Зоря», член Народної партії.

Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 184, Херсонська область, висунутий Виборчим блоком політичних партій «За єдину Україну!». За 6.75 %, 7 з 24 претендентів. На час виборів: голова приватно-орендного кооперативу «Зоря», член Аграрної партії України.

  • 1944—1948 — тракторист, шофер радгоспу імені Карла Маркса, с. Балтазарівка Чаплинського району Херсонської області.
  • 1948—1952 — учень, Херсонський суднобудівний технікум.
  • 1951 — член ВКП(б).
  • 1952—1953 — помічник майстра, майстер, старший майстер Херсонського суднобудівного заводу.
  • 1953—1957 — завідувач майстернею Ушкальської МТС Херсонської області.
  • 1957—1959 — студент спеціального факультету, Мелітопольський інститут механізації і електрифікації сільського господарства.
  • 1959—1963 — головний інженер, секретар партійного комітету, а з лютого 1963 — голова колгоспу імені Кірова (з 1997 — приватно-орендний кооператив «Зоря»), с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області.
  • березень 1989-91 — народний депутат СРСР від Союзної ради колгоспів. Голова ради колгоспів України (червень 1987-жовтень 1992).
  • 1999 — довірена особа кандидата у Президенти України Л. Кучми у загальнодержавному виборчому окрузі.

Автор книги «Земля і люди» (1980).

Захоплення: музика, пісні, гуморески.

Нагороди[ред. | ред. код]

55 років керівником господарства[ред. | ред. код]

  • Д. К. Моторний раптово помер на 91 році життя — 30 липня 2018 року в селі Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області, де керівником господарства працював беззмінно з 1963 року. Це означає 55 літ.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пішов з життя Дмитро Моторний {{{2}}}
  2. Указ Президента України від 27 жовтня 1997 року № 1189/97 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"»
  3. Указ Президента України від 2 листопада 2002 року № 972/2002 «Про присвоєння звання Герой України»
  4. Указ Президента України від 15 листопада 2012 року № 636/2012 «Про відзначення державними нагородами України працівників агропромислового комплексу»

Посилання[ред. | ред. код]