Мотор-генератор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схема умформера

Мотор-генератор чи Електромашинний перетворювач (нім. Umformer, умформер, мотор-генератор, двигун-генератор) — електрична машина для перетворення електричної енергії з однієї її форми в іншу.

Можливості[ред. | ред. код]

Може здійснювати
  • перетворення постійного електричного струму в змінний, як правило, більш високої напруги;
  • отримання постійного струму із змінного для спеціальних випадків (живлення електрозварювального обладнання, деякі моделі старих електровозів);
  • передача потужності між електричними мережами різної частоти (50 і 60 Гц, залізниці з живленням змінним струмом низької частоти);
  • перетворення однофазного струму у трифазний.

Опис[ред. | ред. код]

Найчастіше являє собою електродвигун, з'єднаний валом (ремінною передачею, системою зубчастих шестерень) з електричним генератором. У конструкцію також вводяться додаткові пристрої для стабілізації вихідної напруги і частоти.

Відомі також умформери з єдиним якорем (одноякірні перетворювачі), у яких обмотки різного роду струму роз'єднані. Обмотки постійного струму виводяться на колектор, а змінного струму — на контактні кільця.

Є також машини з загальними обмотками для різного роду струму. У разі перетворення числа фаз навіть немає потреби в колекторі або ковзних контактах. У цьому випадку вся обмотка навивається на статорі і в потрібному місці робляться відпайки. Таким чином, наприклад, асинхронна машина може перетворювати одно — чи двофазний струм в будь-який багатофазний (наприклад — 3-фазний).

Приклад такої машини — фазорозщеплювач електровозів ВЛ60, ВЛ80, ВЛ85, а також ЭП1М, 2ЭС5К і 3ЭС5К нових випусків.

Переваги та недоліки[ред. | ред. код]

Переваги[ред. | ред. код]

  • Гальванічна розв'язка вхідних і вихідних ланцюгів;
  • отримання на виході майже ідеальної синусоїдальної напруги, без шумів, пов'язаних з роботою інших споживачів мережі;

простоту пристрою та його обслуговування;

  • можливість отримання на виході трифазної напруги без істотного ускладнення конструкції;
  • фільтрація кидків струму при різкій зміні навантаження або короткочасному відключенні живлячої напруги за рахунок інерції ротора;
  • простота рекуперації енергії.

Недоліки[ред. | ред. код]

  • порівняно низький ресурс з причини наявності рухомих частин;
  • висока маса і вартість за рахунок матеріаломісткості конструкції;
  • вібрація і шум;
  • необхідність технічного обслуговування (мастило підшипників, чистка колекторів, заміна щіток у колекторних машинах);
  • низький ККД, як правило, 50 -70 %, із-за подвійного перетворення енергії.

Застосування в електрообладнанні танків, САУ, бронемашин[ред. | ред. код]

Умформер в танку чи іншому бронеоб'єкті — це джерело живлення анодних та екранних ланцюгів ламп радіоприймача в залежності від номінальної величини напруги першоджерела радіостанції.

Наприклад, для внутрішнього зв'язку між членами екіпажу танка КВ-1 використовувався переговорний пристрій ТПУ-4-БІС, до складу якого входило чотири абонентських апарати із шоломофонами і умформер РУ-11Б з фільтром.[1]

Використовувався такий мотор-генератор з радіостанціями 9-Р, 9-РМ, 10-РК-26, 71-ТК-3, у переговорних пристроях ТПУ-4-БІС, тощо

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]