Музыкальная газета
.jpg) | |
| Країна | .svg){kind=small} Білорусь  |
|---|---|
| Тип | тижневик |
| Мова | російська мова |
| Видавець | ВД «Нестор» |
| Засновано | 1996 |
| Головний редактор | Q91448170? |
| Припинення публікацій | 2008 |
| Головний офіс | Мінськ |
| Наклад | 20000 – 1500 |
| ISSN | 1606-7010 |
| www.nestor.minsk.by/mg/ | |
«Музыкальная газета» — білоруське щотижневе видання, присвячене музиці і шоу-бізнесу.[1]
Заснована в Мінську в 1996 році видавцем Анатолієм Вікторовичем Кирюшкіным (ВД «Нестор»). Газета виходила спочатку один раз в тиждень, потім один раз в два тижні, російською мовою, поширювалася на території Республіки Білорусь, а також через приватних розповсюджувачів на ринках України та Росії.[2] Тираж в різні роки варіювався від 7 000 примірників до 19 500, потім тираж різко впав, продовжував знижуватися в наступні роки, а останній номер вийшов в грудні 2007 року накладом 2 514 примірників.[3]
До 2003 року газета виходила в кольоровому форматі і розповідала як про західну, так і про білоруську і російській музиці. З 2003 року газета стала писати виключно про білоруську музику (освітлення західної музики перекочувало в новий журнал «НОТ-7[be]»), змінила дизайн і перейшла на 8 сторінок (замість 16) в чорно-білому виконанні.[4][5]
Практично з самого початку головним редактором видання був Олег «О'К» Климов[be-x-old], найвідоміший білоруський музичний журналіст.[6][7][8] За час свого існування газета стала знаковий виданням для білоруських цінителів музики[9][10] і мала успіх в Москві і Санкт-Петербурзі, головним чином завдяки величезній кількості опублікованих матеріалів і високої якості (в перші роки) якості публікацій.[4][11]
Напередодні 2008 року в силу фінансових причин газета припинила своє існування.[12][13][14]
- ↑ Н. Сушкевич. Белорусская музыка в глобальном пространстве Интернет : [арх. 13 листопада 2019] : [рос.] // Музыка и глобализация культуры / Научные труды Белорусской государственной академии музыки. — Мн. : УО «Белорусская государственная академия музыки», 2005. — Вып. 10. — С. 23—36.
- ↑ Музыкальная Газета N 28/2005 (Минск, Беларусь) (рос.). music.com.ua. 27 липня 2005. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 15 вересня 2019.
- ↑ Трохин, Константин (4 січня 2008). Газет все меньше? (рос.). БелаПАН. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 15 вересня 2019.
- ↑ а б Замировская, Татьяна. В истории «МГ» не было ошибок : [арх. 15 вересня 2019] : [рос.] // Белгазета : газета. — 2008. — № 3 (624).
- ↑ Коровайко, Андрей; Памедор Реуцкий, Ян (27 березня 2012). Белорусская "Музыкальная газета" так и не переросла статус "интернета на бумаге" (рос.). TUT.BY. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 15 вересня 2019.
- ↑ «За месяц до релиза прислали “OK Computer”». Читатели и создатели вспоминают «Музыкальную газету» (рос.). citydog.by. 10 березня 2016. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 18 травня 2019.
- ↑ Kaidanovsky, Igor (5 січня 2017). «Хроники «Нестора». Анонс книги! (рос.). Шакал.Тудэй. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 18 травня 2019.
- ↑ Климов, Олег (8 листопада 2010). Олег Климов: «Угадай мелодию». Радянська Білорусь (рос.). Experty.by[be-x-old]. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 18 травня 2019.
- ↑ Самусик, Ольга; Ружечка, Александр (9 липня 2009). Сила печатного слова (рос.). Радянська Білорусь. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 15 вересня 2019.
- ↑ Шаблонов, Игорь (13 листопада 2013). Десять музыкальных мемов Беларуси (рос.). Ultra-music.com[be]. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 15 вересня 2019.
- ↑ ocherkistka; Тарналицкий, Максим (18 листопада 2009). Сайт LiveSound закрыт (рос.). another.by. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 24 грудня 2018.
- ↑ Карпицкая, Катерина. Пациент скорее мёртв, чем жив : [арх. 15 вересня 2019] : [рос.] // Read Me : журнал. — 2011. — № 2 (2). — С. 28—30.
- ↑ Ляшкевіч, Алена (27 березня 2018). «Калі ўмееш пісаць, напішаш пра што заўгодна» (біл.). Новы Час. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 9 лютого 2020.
- ↑ [1] — Минск : Білоруська асоціація журналістів, 2009. — С. 38. Архівовано з джерела 3 березня 2020
- Офіційний сайт [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)