Мурахолов рудолобий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мурахолов рудолобий
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мурахоловові (Formicariidae)
Рід: Мурахолов (Formicarius)
Вид: Мурахолов рудолобий
Formicarius rufifrons
Blake, 1957
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Посилання
Вікісховище: Formicarius rufifrons
Віківиди: Formicarius rufifrons
EOL: 1050538
ITIS: 560102
МСОП: 22703203
NCBI: 2767814

Мурахоло́в рудоло́бий[2] (Formicarius rufifrons) — вид горобцеподібних птахів родини мурахоловових (Formicariidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений у Південній Америці. Раніше птах був відомий лише з басейну річки Мадре де Діос на південному сході Перу, але у 1990-х роках його популяції знайдені у верхів'ї річки Журуа в штаті Акрі, на заході Бразилії, в басейні річки Тагуаману в департаменті Пандо на півночі Болівії та річки Урубамба в Перу.

Птах трапляється у заболочених районах, прибережних лісах, алювіальних лісах, при цьому воліє до районів з густим підліском, переважно з геліконії.

Опис[ред. | ред. код]

Птах завдовжки 18 см, вагою 54—57 г. Тіло міцне з короткими закругленими крилами, довгими і сильними ніжками і коротким квадратним хвостом. Голова, спина, крила та хвіст темно-коричневі. Лицьова маска, груди та черево чорні. Лоб рудувато-червоний. Дзьоб довгий і тонкий, чорного кольору.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Мешкає у вологих лісах з густим підліском. Трапляється переважно поодинці. Більшу частину дня проводить на землі, шукаючи поживу, рухаючись досить повільно і обережно, готовий сховатися в гущавині підліску за найменшої небезпеки. Живиться комахами та іншими дрібними безхребетними.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2017). Formicarius rufifrons. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 4 лютого 2020.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]