Мусалімов Володимир Андрійович

Мусалімов Володимир Андрійович
Загальна інформація
Громадянство	СРСР  Україна
Народження	31 грудня 1944(1944-12-31) Москва, СРСР
Смерть	3 листопада 2013(2013-11-03) (68 років) Луганськ, Україна
Зріст	181 см
Спорт
Країна	СРСР і  Україна
Вид спорту	бокс
Участь і здобутки
Нагороди

Спортивні медалі
Олімпійські ігри
Бронза	Мехіко 1968	до 67 кг
Чемпіонати Європи
Бронза	Бухарест 1969	до 67 кг

Володимир Андрійович Мусалімов (31 грудня 1944, Москва — 3 листопада 2013, Луганськ) — радянський боксер першої середньої вагової категорії, виступав за збірну СРСР у другій половині 1960-х років. Бронзовий призер літніх Олімпійських ігор у Мехіко, володар бронзової медалі чемпіонату Європи, багаторазовий переможець та призер національних першостей. Представляв спортивне товариство «ЦСКА», майстер спорту міжнародного класу. Одночасно за участю у спортивних змаганнях був офіцером Радянської Армії, ветеран Афганської війни .

Життєпис

Володимир Мусалімов народився 31 грудня 1944 року в Москві. Їхня родина незабаром була репресована, і хлопчик опинився в дитячому будинку міста Караганда. Після семи класів школи вступив до будівельного технікуму, на спеціальність «Промислове та цивільне будівництво», водночас під керівництвом тренера Миколи Лі почав активно займатися боксом. В 1960 році разом з тренером переїхав на постійне місце проживання до української столиці — міста Києва.

Перших успіхів у боксі Мусалімов досяг у 1963 році, здобувши перемогу на Спартакіаді республіки Казахстанської РСР, а через рік він переміг на молодіжному чемпіонаті СРСР у категорії до 63 кг. Наступного сезону спортсмен вже завоював титул чемпіона Радянського Союзу серед юніорів, а за рік посів третє місце на дорослому рівні. 1967 року закінчив військове училище і приєднався до ЦСКА, від цього клубу з'їздив на Спартакіаду народів СРСР до Москви, де був переможцем у першій середній ваговій категорії, крім того, вперше став переможцем національної першості. Завдяки низці вдалих виступів удостоївся права захищати честь країни на літніх Олімпійських іграх у Мехіко, впевнено перемагав усіх суперників, але в півфіналі через отриману травму пальця поступився німцю Манфреду Вольке (який у підсумку став чемпіоном) і змушений був задовольнятися бронзою.

Після Олімпіади-1968, незважаючи на високу конкуренцію у збірній, Мусалімов продовжив виступати на найвищому рівні, в 1969 році він втретє поспіль виграв титул чемпіона СРСР і вирушив на чемпіонат Європи в Бухарест, де поповнив медальну колекцію ще однією бронзою. 1971 року завоював срібну медаль на чемпіонаті світу серед військовослужбовців. Продовжував виходити на ринг аж до 1974 року, хоча останнім часом вже не показував видатних результатів та в команді залишався на других ролях.

Будучи офіцером Радянської Армії, у період 1973—1978 Мусалімов проходив службу на острові Сахалін на посаді командира батальйону, потім у складі обмеженого контингенту радянських військ служив у Афганістані, брав участь у бойових діях під Кандагаром — нагороджений медаллю «За бойові заслуги». Повернувшись з Афганістану, потрапив до підрозділу Групи радянських військ у Німеччини у східнонімецькому місті Магдебурзі, а 1986 року був направлений служити до Луганська. 1990 року, маючи звання підполковника, звільнився зі Збройних Сил у запас. У 1991—2005 роках працював тренером з боксу у складі ФСТ «Спартак» в українському Луганську. Володимир Мусалімов підготував багато талановитих спортсменів. Крім цього брав участь у боксерських матчах як рефері і був суддею національної категорії. Після закінчення тренерської кар'єри повернувся до Луганська, де проживав до смерті 3 листопада 2013 року.

Посилання

• Мусалімов Володимир Андрійович — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)