Муса Ябгу
| Муса-ябгу | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | бл. 1043 |
| Національність | огуз |
| Титул | ябгу |
| Термін | з 1032 року |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Сельджукиди |
| Батько | Сельджук |
Муса Ябгу (д/н — бл. 1043) — один з вождів огузів
Життєпис[ред. | ред. код]
Син Сельджука, вождя огузів-кінік. При народженні отримав ім'я Муса. Разом з батьком і братами брав участь у військових походах на службі Саманідів протягом 990-х років, потім — Алі Тегіна Караханіда, еміра Бухари. Після загибелі брата Арслана успадкував титул ябгу.
Перша письмова згадка про Мусу сягає 1034 року, коли він разом з небожами Тогрулом і Чагри звернувся до султана Масуда I Газневі з проханням надати області з містами Неса й Фераву в Хорасані в обмін на охорону цієї провінції. Згодом брав участь у битві біля Наса, де Сельджукиди перемогли Газневі. Отримав у володіння місто Фераву з округою. Втім невдовзі владу над огузами перейняли Тогрул й Чагри.
1040 року після перемоги в битві при Данданакані разом з Чагри зайняв Балх і Герат. Отримав область Буст, потім Кабулістан, Герат, Гур й бушендж.
1042 року прибув до Сістана, де почалося повстання на чолі з родом Насридів проти султана Маудуді. Втім у 1043 році Муса зазнав поразки, ймовірно загинув або невдовзі помер. Владу успадкував його син Абу Алі Гасан.
Джерела[ред. | ред. код]
- Moḥammad b. ʿAli Rāvandi, Rāḥat al-ṣodur wa āyat al-sorur dar tāriḵ-e Āl-e Saljuq, ed. Moḥammad Eqbāl, rev. ed., Mojtabā Minovi, Tehran, 1985.
- Sevim, A.; Bosworth, C. E. (1996). «The Seljuqs and the Khwarazm Shahs». History of Civilizations of Central Asia, Volume III: The Crossroads of Civilizations: A.D. 250 to 750. Paris: UNESCO. pp. 145—177. ISBN 92-3-103211-
| |||||||||||||||||||||||||
