Тутуш I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тутуш I
Народився невідомо
Помер 1095
біля Рею
страчено
Громадянство Flag of Turkey.svg Туреччина
Національність тюрки
Діяльність монарх
Титул султан Сирії
Термін 1092—1095 роки
Попередник засновано
Наступник Радван
Дукак
Конфесія суннізм
Батько Алп-Арслан
Рід Сельджуки
Дружина 3 дружини
Діти 5 синів

Тутуш I (*д/н — 1095) — 1-й султан Сирійського султанату Сельджуків в 10921095 роках. Повне ім'я Абу-Саїд Тадж аль-Дау3ла тутуш ібн Алп-Арслан.

Життєпис[ред.ред. код]

Малік[ред.ред. код]

Походив з династії Сельджукидів. Син Алп-Арслана, султана Великих Сельджуків. Про дату народження нічого невідомо. Перша згадка про нього відноситься до 1077 року. Тоді точилася війна між Фатімідським халіфатом і Сельджуцькою державою. Султан Малік-шах I змістив маліка Атсиза ібн Увака аль-Хорезмі, що зазнав поразки від Фатимидів й опинився в складній ситуації в Дамаску. Замість нього було призначено маліком (правителем) Сирії та Палестини Тутуша. За розпорядженням султана Тутушу був підпорядкований малік Мосула і досвідчений військовик Муслім ібн-Курейш.

Військо Тутуша вийшло з Халебу (Алеппо) й рушило на Дамаск. В результаті тривалих і запеклих боїв між сельджуцькими та фатимідськими військами, що відбувалися в околицях Дамаска, в місті лютував голод і епідемії. Чисельність населення скоротилася з 300 тисяч до 3 тисяч осіб. Зрештою Тутуш увійшов до Дамаска, заарештував і стратив Атсиза. Тутуш завершив зведення цитаделі Дамаска.

На початку 1080-х років спільно з Малік-шахом I вів бойові дії в північній Сирії і Південно-Східної Анатолії. 1080 року захоплено Баальбек і Рафанію. У 1081 року було захоплено Тартус — важливий сирійський порт на узбережжі Середземного моря. У тому ж році після тривалої облоги сельджуки оволоділи містом Халеб (Алеппо), яке перед тим захоплено огузами Абу-Саїда аль-Сункура аль-Хаджіба. У 1083 році було здобуто місто Харан, 1084 року — Бітліс і Алхат, 1086 року — Аміда (Діярбакир) у Марванидів.

У 1085 році військ Сулеймана, султана Рума, вдерлися до Північної Сирії. Спочатку Тутуш не зумів достатньо організувати спротив. В результаті супротив захопив та пограбував місто Антіохію. Після цього Сулейман взяв в облогу Алеппо. Тут 1086 року відбулася вирішальна битва, в якій Тутуш завдав нищівної поразки Сулейману, який загинув у битві. Було захоплено сині султана Рума, який Тутуш доправив Малік-шаху.

У 1089 році проти Тутуша виступила Фатимидське військо, яке доволі швидко захопили міста Акру, Тир, Джубейл і Хімш. Тутуш, що втратив значну частину володінь, і розумів, що серйозна загроза нависла над Дамаском, звернувся по допомогу до Малік-шаха. У 1090 році останній наказав емірам Едесси і Алеппо надати військову допомогу Тутушу. Об'єднані сили сельджуків і арабів, які визнавали владу багдадського халіфа, рушили до Хімшу. Місто здобули штурмом. Потім Тутуш опанував фортецею Акка і рушив до Триполі. Малік цього міста підтвердив свою лояльність Малік-шаху I, і Тутуш наприкінці 1091 року повернувся до Дамаска. Незабаром за цим захопив Хіджаз з містами Мекка і Медіна.

Султан[ред.ред. код]

У 1092 році після смерті брата Малік-шаха I оголосив себе султаном й незалежним володарем від Великих Сельджуків. Для цього відбулася відповідна церемонія в Алеппо. Невдовзі Тутуш I вирішив скористатися боротьбою за владу між своїми небожами Баркіяруком та Махмудом I.

1094 року Тутуш I рушив проти Баркіярука, намагаючись оволодіти усією Сельджуцькою імперією. Він завдав поразки військам Баркіярука під Гамаданом і оволодів містом. На початку лютого 1095 року Тутуш I увійшов до Рея. 2 (або 26) лютого того ж року приблизно 100 км від Рея відбулася битва між Баркіяруком й Тутушем. Готуючись до цього бою, Баркіярук та його візир Мюєїд уль-Мульк змогли значно збільшити чисельність своїх військ. Битва завершилося поразкою Тутуша I, його полоном і стратою на полі бою. Після смерті Тутуша I держава Сирійський султанат Сельджуків розпався — султаном Дамаску став Радван, а Алеппо — Дукак.

Родина[ред.ред. код]

  • Радван (д/н—1113), султан Дамаску у 1095—1113 роках
  • Дукак (д/н—1104), султан Алеппо у 1095—1104 роках
  • Абу-Таліб
  • Бахрам
  • Бактак (1092—1104), султан Дамаску в 1104 році

Джерела[ред.ред. код]

  • Bosworth, C. E. (1968). «The Political and Dynastic History of the Iranian World (A.D. 1000—1217)». In Frye, R. N. The Cambridge History of Iran, Volume 5: The Saljuq and Mongol periods. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 1–202. ISBN 0-521-06936-X.
  • Hans Eberhard Mayer: Geschichte der Kreuzzüge. (= Kohlhammer-Urban-Taschenbücher 86). 8., verbesserte und erweiterte Auflage. W. Kohlhammer, Stuttgart u. a. 1995, ISBN 3-17-013802-2, S. 51, 62
  • Charles Cawley, " West Asia & North Africa, Chapter 5. Iran and Iraq " [archive], Foundation for Medieval Genealogy, juillet 2006