Перейти до вмісту

Мухомор білий смердючий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Отруйний грибНеїстівний гриб
?Мухомор білий смердючий

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Гриби (Fungi)
Підцарство:Вищі гриби (Dikarya)
Відділ:Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас:Agaricomycetes
Порядок:Agaricales
Родина:Мухоморові (Amanitaceae)
Рід:Мухомор (Amanita)
Вид:Мухомор білий смердючий
Біноміальна назва
Amanita virosa
Bertill. 1866
Посилання
Вікісховище:Amanita virosa
Віківиди:Amanita virosa
MB:163692
IF:163692

Мухомор білий смердючий, мухомор смердючий, смердюк, королиця біла (Amanita virosa Bertill.) — гриб з родини мухоморових — Amanitaceae.

Шапка 3-7(10) см у діаметрі, в центрі напівкуляста конусоподібна, згодом розпростерта, іноді асиметрична, спочатку біла, згодом жовтувата, клейка, під впливом їдкого калію набуває золотисто-жовтого забарвлення. Пластинки вільні, білі. Спорова маса біла. Спори 9-13 Х 8,5-12 мкм, кулясті, гладенькі. Ніжка 5-10 Х 0,8-1,5 см, циліндрична, з бульбою, волокниста, волокнисто-шерстиста, щільна, з тонким, волохатим, нестійким кільцем, яке швидко зникає, біля основи з вільною, мішечкоподібною, з нерівним краєм піхвою. М'якуш білий, при розрізуванні колір не змінюється, з дуже неприємним запахом.

Поширення

[ред. | ред. код]

Росте у хвойних і мішаних лісах, зрідка, плодові тіла утворюються у липні — вересні. Поширений на Поліссі, у Лісостепу.

Практичне значення

[ред. | ред. код]

Смертельно отруйний гриб, який іноді помилково збирають замість їстівних печериць. Містить такі отрути, як аманітин, фалоїн, фалоїдин.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Дудка И. А. Вассер С. П. Грибы: Справочник миколога и грибника. К. : Наук. думка, 1987. — 536 с. (с. 282—283)
  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 182–183.
  • Козак В. Т. Гриби України. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2005. — 224 с. (с. 68). — ISBN 978-966-07-1275-1