Мєхмана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Мєхмана
вірм. Մեհմանա

Mehmana004.JPG

Координати 40°08′53″ пн. ш. 46°40′23″ сх. д.H G O

Країна Нагірно-Карабаська Республіка Нагірно-Карабаська Республіка
Район Мартакертський
Висота центру 1200 м
Населення 27 осіб (2005)
Національний склад греки,
вірмени
Конфесійний склад Грецька православна церква, Вірменська апостольська церква
Часовий пояс UTC+4
Телефонний код +994 237 (Кельбаджарський район)
Автомобільний код 32 (Кельбаджарський район)
GeoNames 585545
Мєхмана. Карта розташування: Азербайджан
Мєхмана
Мєхмана
Мєхмана (Азербайджан)
Мєхмана у Вікісховищі?
* вірменська мова, грецька мова, російська мова

Мєхмана (вірм. Մեհմանա, грец. Μεχμανά, азерб. Mehmana) — село у Мартакертському районі Нагірно-Карабаської Республіки. Населення села становить всього 27 осіб. Село Мєхмана — єдине у Нагірному Карабасі, в якому основну частку населення складають греки. Мєхмані скоро виповнюється 300 років, у зв'язку з цією датою намічається урочистий захід за участю представників різних кіл громадськості.

На 2006 рік у селі проживало 14 сімей, в основному — люди похилого віку. Після війни в рамках державної програми в Мєхмані було побудовано 6 будинків. У селі функціонують школа, клуб і медпункт. Проблеми з телефонним зв'язком, теле-і радіомовленням, питною водою залишаються невирішеними, в поганому стані дороги, а найближча нормальна дорога — це ділянка Мартакерт — Дрмбон, яка проходить за 2 км на північ від села і до якого практично неможливо дістатися в зв'язку з тим, що село з трасою з'єднує неасфальтованний гірський серпантин. Взимку жителі села практично не мають можливості виїжджати за межі села. Єдиний трактор у селі, отриманий кілька років тому по лінії гуманітарної допомоги разом з невелиою вантажівкою з Греції, підірвався на міні, і селяни сьогодні вимушені обробляти свої угіддя вручну.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Ще на початку XIX століття багатьох греків заманили в Мєхману запаси руди дорогоцінного металу. Історичні джерела свідчать про те, що геолого-розвідувальні роботи проводилися в околицях села ще до появи тут греків, дорогоцінний метал (у тому числі, срібло) тоді добували найпростішим способом. У радянські роки, розповідають мешканці, тут видобували свинець. Правда, видобуток коштувала людям здоров'я — селяни страждали хворобою, пов'язаною з водою, яка на своєму шляху в село проходила крізь поклади свинцю, несучи з собою шкідливі для організму людей речовини.[1][2]

Другий потік греків у Мєхману почався після Геноциду вірмен в Туреччині в 1915—1918 роках — тоді багато грецьких родин, як і вірменських були піддані Геноциду і греки, які розділили трагічну участь вірмен, врятувалися лише дивом.[1][2]

За радянських часів греки Нагірного Карабаху підтримували зв'язки з батьківщиною — родичі з Греції посилали одяг, харчування, деякі їздили туди до рідних, приїжджали і з Греції.[1][2]

У ході карабаської війни село було зайнято збройними формуваннями Азербайджану та зруйноване практично вщент. Будинки були розграбовані, худоба викрадена. Велика частина жителів вимушено покинула рідні вогнища. Багато хто перебрався до Греції. Люди розповідають, що вже після того, як у Мєхмані влаштувалися азербайджанські підрозділи, їх же артилерія, намагаючись обстріляти розташоване неподалік село Члдран, помилилася в розрахунках, в результаті чого снаряди потрапили в Мєхману, повбивав аскерів і зруйнувавши будинки.[1][2] Після початку Карабаського конфлікту, в 1991 році, під час масованого літнього наступу азербайджанських військ 1992 р. село перейшло під контроль азербайджанців, але незабаром вірмени провели контрнаступ і протягом трьох діб взяли під контроль дев'ять сіл Мартакертського району, включаючи Мєхману.[3]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

В селі розташований цвинтар 12-13 ст., церква «Паная» 1249 р., хачкар 13 ст., церква Сурб Аствацацін 13 ст., гробниці 2-1 тис. до н. е.

Галерея[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]