Мігель Ідальго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мігель Грегоріо Антоніо Ігнасіо Ідальго-і-Костілья-і-Гальяга Мондарте Вільясеньор
Miguel Gregorio Antonio Ignacio Hidalgo y Costilla y Gallaga Mondarte Villaseñor
Miguel Hidalgo y Costilla1.jpeg
Народився 8 травня 1753(1753-05-08)
Пенхамо
Помер 30 червня 1811(1811-06-30) (58 років)
Чіуауа
страта
Поховання Ангел Незалежності
Громадянство Іспанська імперія
Національність мексиканець
Діяльність керівник народного повстання 1810-11 років за незалежність Мексики від Іспанії.
Відомий національний герой Мексики,
Alma mater Мичоаканский университет Сан-Николас-де-Идальго[d]
Титул "Генерал-капітан Америки"
Звання Генералісимус
Конфесія католик
Автограф Firma de Miguel Hidalgo.svg
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ідальго, Ідальго-і-Костілья Мігель (ісп. Hidalgo у Costilla; 8 травня 1753, Пенхамо, штат Гуанахуато — 30 липня 1811, Чіуауа, штат Чіуауа), національний герой Мексики, керівник народного повстання 1810-11 років, що переросло у війну за незалежність Мексики від Іспанії.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив духовну семінарію у Вальядоліді (нині Морелія), де пізніше був викладачем, а потім ректором. Розжалуваний в парафіяльні священики за поширення ідей французьких енциклопедистів, Ідальго продовжував виступати за незалежність країни і поліпшення економічного і правового положення індіанського населення. 16 вересня 1810 року в місті Долорес Ідальго звернувся до народу із закликом піднятися на визвольну війну («Клич Долорес») і на чолі революційної армії, що складалася головним чином з селян-індіанців, робітників копалень, пеонів, виступив проти іспанців. Проголошений «генерал-капітаном Америки», а потім генералісимусом, Ідальго 30 жовтня 1810 року здобув перемогу над іспанськими військами при Монте-де-лас-Крусес і на чолі 80-тисячного армії підійшов до Мехіко. Не зважившись на штурм столиці, він попрямував до Гвадалахари.

У листопаді 1810 року в місті Гвадалараха було створено уряд на чолі з Ідальго; уряд проголосив скасування рабства, опублікував закон про повернення індіанцям общинних земель і про зниження податків. Ідальго опублікував маніфест до населення, відозву «до всіх жителів Америки» і звернення «до американської нації». Налякана розмахом і радикальним характером руху, більша частина креольської верхівки перейшла на бік іспанців, що дозволило останнім активізувати боротьбу проти патріотів. 17 січня 1811 року поблизу мосту Кальдерон іспанські війська розгромили головні сили Ідальго, а 21 березня захопили його в полон разом із залишками повстанської армії. Ідальго був розстріляний 31 липня 1811 року в Чіуауа.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.