Мікседема

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мікседема
Набряк кистей та нижніх кінцівок при мікседемі
Набряк кистей та нижніх кінцівок при мікседемі
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 E03.9
OMIM 255900 і 255900
DiseasesDB 6558
MedlinePlus 000353
eMedicine med/1581
MeSH D009230
Мікседема у Вікісховищі?

Мікседема — синдром, що виникає при гострому гіпотиреозі внаслідок тривалої недостатності гормонами щитоподібної залози. Внаслідок порушення білкового обміну розвивається набряк тканин організму.[1] Термін вперше вжив британський вчений-медик Вільям Міллер Орд для опису слизового набряку шкіри та підшкірної клітковини, який виявив під час розтину двох хворих.

Патогенез[ред. | ред. код]

У міжклітинних просторах збільшується вміст муцину і альбумінів. Онкотичний тиск тканинної рідини підвищується, внаслідок чого рідина затримується в тканинах, викликаючи набряки. Основний обмін при мікседемі падає на 30-40%.

Симптоми[ред. | ред. код]

При мікседемі спостерігається виражений набряк шкіри, а також симптомокомплекс гіпотиреозу:

  • Млявість
  • Сонливість
  • Зниження пам'яті і працездатності
  • Загальна загальмованість
  • Запори
  • Випадіння волосся
  • Уповільнення пульсу (брадикардія)
  • менше 60 уд/хв

Посилання[ред. | ред. код]