Брадикардія

Брадикарді́я (дав.-гр. βραδύς повільний та καρδιά серце) — уповільнене серцебиття.

Під синусовою брадикардією розуміють таку зміну серцевого ритму, при якій відбувається зменшення частоти серцевих скорочень до 45-50 ударів в хвилину, обумовлене пониженням автоматизму синоатриального вузла (водій ритму). Цей водій ритму розташовується в гирлі верхньої і нижньої порожнистих вен, тобто в місці впадання їх в праве передсердя. Є як самостійною хворобою, так і частим симптомом серцевих та деяких інших хвороб.

Етіологія[ред. • ред. код]

Можливі причини брадикардії:

Склеротичні зміни в міокарді, що зачіпають синусовий вузол;
Дія холоду;
Підвищення тонусу парасимпатичної нервової системи;
Підвищення внутрішньочерепного тиску (при набряку мозку, пухлинах, менінгіті, крововиливі в мозок);
Вплив лікарських препаратів (дигіталіс, хінідин);
Отруєння свинцем, нікотином;
Гіпотиреоз (зниження функції щитовидної залози);
Голодування, черевний тиф, жовтяниця тощо.
Подразнення каротидного синусу

Брадикардія може спостерігатись у здорових людей (спортсменів), але здебільшого є ознакою хворобливих станів (характерна при жовтяниці, уремії тощо). Пульс частий, але число ударів його відстає від рівня температури — відносна брадикардія.