Мірабелло-Саннітіко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мірабелло-Саннітіко
Mirabello Sannitico
Муніципалітет
Герб
Країна Італія Італія
Регіон Flag of Molise.svg Молізе 
Провінція Кампобассо 
Код ISTAT 070038
Поштові індекси 86010
Телефонний код 0874
Координати 41°31′00″ пн. ш. 14°40′00″ сх. д. / 41.51667° пн. ш. 14.66667° сх. д. / 41.51667; 14.66667Координати: 41°31′00″ пн. ш. 14°40′00″ сх. д. / 41.51667° пн. ш. 14.66667° сх. д. / 41.51667; 14.66667
Висота 600 м.н.р.м.
Площа 21 км²
Населення 2179 (31-12-2014)
Густота 103,76 ос./км²
Розміщення
Commune
Map Region of Molise.svg 
Мапа
Влада
Мер Angelo Miniello (27-5-2019)
Телефон 0874 30132
Ел. пошта info@comune.mirabellosannitico.cb.it
Офіційна сторінка 

Commons-logo.svg Мірабелло-Саннітіко у Вікісховищі

Мірабелло-Саннітіко (італ. Mirabello Sannitico) — муніципалітет в Італії, у регіоні Молізе, провінція Кампобассо.

Мірабелло-Саннітіко розташоване на відстані[1] близько 190 км на схід від Рима, 6 км на південь від Кампобассо.

Населення — 2179 осіб (2014)[2]. Щорічний фестиваль відбувається 23 квітня. Покровитель — святий Юрій.

Історія[ред. | ред. код]

Найдавніші згадки про місто з'являються у реєстрі церков у лютому 1193 р., де абат Ферульфо згадує церкву Святого Сальватора Мірабельського (місцезнаходження та руїни якої зараз загублені), що прилягає до річки Таппіно. Численні криваві битви велися за права на воду за землю між Мірабелло-Саннітіко та Феррацано. Історично багато землетрусів переслідувало цю територію. Цей регіон зазнав сильних землетрусів у 847, 1294, 1309 рр. Інші землетруси відбулися в 1456, 1587, 1688 рр. (смертей не було, оскільки землетрус стався, коли більшість була на полях) та 1794 р. 26 липня 1805 р. Землетрус стався в районі, який вбив майже 6000 людей у Молізе та 300 у Мірабелло та перетворив раніше зруйновану церкву Сан-Нікола на руїни.

Визначні місця[ред. | ред. код]

Місто викладено в класичному середньовічному стилі, з радіальним набором вулиць, що оточують головну церкву, Санта-Марія-Ассунта в Сієло. Найдавніші відомі згадки про церкву є в церковному інвентарі Божанської єпархії від 20 серпня 1241 р., вконаному нотаріусом Гульєльмо під керівництвом Джованні Капуано з Неаполя за наказом імператора Фредріка II Свєвійського. Інші церкви включають Святу Марію Успіння (Санта-Марія-ді-Анузіата), Сан-Рокко, Сан-Джорджо та сусідні пагорби Санта-Марія-ді-Монтеверде.

Культура[ред. | ред. код]

Міщани відзначають багато свят, святкуючи в традиційному стилі паради, релігійні процесії та феєрверки. Найбільш складне святкування - свято Святого Юрія, покровителя міста. Він відзначається 23 квітня. Інші включають свято Святого Йосифа (19 березня), Святого Антонія (13 червня), Феррагосто (15 серпня) та Богоявлення (початок січня), а також Різдво та Великдень. Багато жителів досі роблять власне вино, консервують помідори, готують оливкову олію та забивають свиней незабаром після Різдва (ритуально імітуючи століття предків, які робили те саме, щоб забезпечувати м’ясом протягом наступного року). Емігранти з цього міста розкидані по всьому світу. Приблизно з 1880 по 1925 рік багато оселилися в Нью-Йорку, Філадельфії та Клівленді. Після Другої світової війни еміграція до Канади, Швейцарії та Південної Америки була більш поширеною.

Демографія[ред. | ред. код]

Населення за роками[3]:


Станом на 31 грудня 2014 року в муніципалітеті офіційно проживало 67 іноземців з 12 країн, серед них 37 громадян країн Євросоюзу та 2 громадяни України.[4]

Сусідні муніципалітети[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  2. Демографічний баланс 2014 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Процитовано 25 грудня 2014. (італ.)
  3. Наведено за італійською вікіпедією (28.12.2015).
  4. Cittadini Stranieri [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Процитовано 12 серпня 2016.