Мірзо Турсунзаде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мірзо Турсунзаде
Мирзо Турсунзода
Мірзо Турсун-заде
Народився19 квітня (2 травня) 1911(1911-05-02)
с. Каратаг, Бухарський емірат
Помер24 вересня 1977(1977-09-24) (66 років)
Душанбе, Таджицька РСР
ГромадянствоСРСР СРСР
Діяльністьпоет
Мова творівтаджицька і російська
Напрямоксоціалістичний реалізм
Жанрвірші
ЧленствоСП СРСР
ПартіяКПРС
ПреміїЛенінська премія (1960)
Сталінська премія 2-го ступеня (1948)
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Орден «Знак Пошани» Орден «Знак Пошани»

CMNS: Мірзо Турсунзаде у Вікісховищі

Мірзо Турсунзаде (тадж. Мирзо Турсунзода; *19 квітня (2 травня) 1911(19110502), с. Каратаг, Бухарський емірат — 24 вересня 1977, м. Душанбе, Таджицька РСР) — таджицький радянський поет, класик сучасної таджицької літератури. Народний поет Таджикистану (1961). Лауреат Ленінської (1960) і Сталінської 2-го ступеня (1948) премій. Член ВКП(б) (від 1941 року). Писав російською і таджицькою мовами. Депутат Верховної Ради СРСР 2—9-го скликань.

Біографія

[ред. | ред. код]

Мірзо Турсунзаде впродовж життя обіймав такі посади:

  • Депутат ВР СРСР 2—9 скликань (від 1946 року);
  • Член ЦК КП Таджикистану;
  • Голова Радянського Комітету солідарності країн Азії та Африки;
  • Член Радянського Комітету захисту миру;
  • Член Всесоюзного Комітету з Ленінських і Державних премій СРСР у галузі літератури, мистецтва і архітектури при Раді Міністрів СРСР;
  • Член Головної редколегії Таджицької радянської енциклопедії;
  • академік АН Таджицької РСР (1951);
  • Член Президії Всесвітньої Ради миру;
  • Член СП СРСР (від 1934 року), секретар правління (від 1959 року);
  • Голова правління Спілки письменників Таджицької РСР (від 1946 року).
Нагороди і звання:

У 1978 році на честь письменника було перейменоване місто Регар — Турсунзаде, тоді ж його ім'я отримав Таджицький Державний інститут мистецтв.

Від 1981 року в Душанбе функціонує меморіальний будинок-музей літератора.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • поема «Сонце країни» (1936);
  • поема «Осінь і весна» (1937);
  • збірка віршів «Вірші» (1939);
  • поема «За Батьківщину!» (1941);
  • поема «Син Батьківшини» (1942);
  • поема «Наречена із Москви» (1945);
  • цикл віршів «Індійська балада» (194748);
  • цикл стихов «Я с Востока свободного» (1950);
  • поема «Хасан-арабакеш» (1954);
  • поема «Голос Азії» (1956);
  • поема «Вічне світло» (1957);
  • поема «Дорога́ моя» (1960);
  • поема «Від Гангу до Кремля» (1970).


Українські видання

[ред. | ред. код]

Турсун-заде М. Вірші про Індію. Переклад Я. Шпорти. К., 1950. 80 с.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]