Мірошник Родіон Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мірошник Родіон Валерійович
Мірошник Родіон Валерійович
Мірошник Родіон Валерійович
Представник ЛНР в Російській Федерації
Нині на посаді
На посаді з 4 жовтня 2022
Попередник посада утворена
Надзвичаний та повноважений посол ЛНР в Російській Федерації
6 травня — 4 жовтня 2022
Президент Леонід Пасічник
Попередник посада утворена
Наступник посада скасована
Народився 31 січня 1974(1974-01-31) (50 років)
Луганськ, Українська РСР, СРСР
Відомий як політик, журналіст, пропагандист
Країна Україна, ЛНР і СРСР
Національність українець
Alma mater Ворошиловградський державний педагогічний інститут Тараса імені Шевченка (1996)
Політична партія Партія Регіонів
У шлюбі з Ольга Мохова
Діти Арсеній, Олексій
Почесні звання кандидат історичних наук
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мірошник.

Родіо́н Вале́рович Мірошник (рос. Родион Валерьевич Мирошник; нар. 31 січня 1974, Луганськ, Українська РСР, СРСР) — колишній український політичний діяч, колобораціоніст з Росією, журналіст, пропагандист[1]. Надзвичайний та повноважний посол та радник голови самопроголошеного терорестичного утворення Луганської Народної Республіки в Російській Федерації з 6 травня по 4 жовтня 2022[2].

Керівник прес-служби голови Луганської ОДА Олександра Єфремова (1997—2004), прес-секретар лідера Партії регіонів України Віктора Януковича (2005—2006). Генеральний директор Луганської обласної державної телерадіокомпанії (2006—2010). Депутат Луганської обласної ради від Партії регіонів (2007—2014).

Кандидат історичних наук.[3] Заслужений журналіст України (позбавлений звання у 2023). Представник Луганської народної республіки на переговорах у Контактній групі щодо мирного врегулювання ситуації на сході України (2015—2022).

Біографія[ред. | ред. код]

Родіон Мірошник народився 31 січня 1974 року в Луганську Української РСР.

Закінчив 1996 року Луганський державний педагогічний інститут ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «викладач історії, соціальних дисциплін та англійської мови», після якого викладав англійську мову в школі та працював перекладачем.

Працював режисером у телекомпанії «Луга-ТВ», потім редактором відділу інформації Луганської обласної державної телерадіокомпанії (ЛОГТРК)[4]. В 1997 був завідувачем прес-служби та керівником відділу по взаємодії з громадськістю ЛОГТРК[4]. З 2004 до 2006 року обіймав посаду голови правління ЗАТ «ЛОТ» у Луганську.

З 2004 по 2006 рік — голова правління ЗАТ «ЛОТ» міста Луганська.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У 2005—2006 роках — керівник пресслужби голови Луганської ОДА Олександра Єфремова, прессекретар прем'єр-міністра Віктора Януковича.

З 2006 по 2010 рік — гендиректор Луганської обласної держтелерадіокомпанії.

У 2010 році став депутатом Луганської облради від Партії регіонів.

З квітня 2010 до осені 2011 року — заступник голови Луганської обласної держадміністрації з питань гуманітарної політики.

Після 2014 року[ред. | ред. код]

Під проросійських митингів на сході та півдні України, перейшов на бік російських окупантів. У липні поїхав до Москви, потім до Харкова, Києва . Восени повернувся до ЛНР та 13 грудня став керівником ЦВК ОД «Світ Луганщини». З 2015 по 2022 рік був представником Луганської Народної Республіки на переговорах у Контактній групі щодо мирного врегулювання ситуації на сході України[4] . З 2017 року був Радником Голови ЛНР Леоніда Пасічника із зовнішніх зв'язків .

6 травня 2022 призначений послом Луганської Народної Республіки в Російській Федерації[5][6][7].

Регулярний учасник ток-шоу Володимира Соловйова та передачі " 60 хвилин " на телеканалі " Росія-1 " [8] .

Кримінальне провадження[ред. | ред. код]

У 2017 році прокуратура Луганської області оголосила Мірошника в розшук. Йому інкримінують злочини, передбачені ч. 1 ст. 109 («Умисні дії, спрямовані на пособництво насильницькому поваленню конституційного ладу і захопленню державної влади»), ч. 2 ст. 110 («Умисні дії, спрямовані на зміну меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України»), ч. 1 ст. 258-3 («Участь в діяльності терористичної організації») КК України[9].

Українофобні заяви[ред. | ред. код]

У 2012 році під час обговорення закону про мови на сесії Луганської облради Родіон Мірошник заявив, що «люди, які навчаються українською — це недораса». Згодом на нього подали до Ленінського районного суду міста Донецька за ці висловлювання[10].

Українську мову гноблять, українську мову потрібно захистити! "Та що ж це за мова така нещасна, якщо її потрібно захистити від усього, якщо ця мова має рости в оранжереї? Тобто виходить, що на цій мові, якщо ми вчимо своїх дітей, то ми позбавляємо їх всього, ми ростимо просто недо..., недорасу

Санкції[ред. | ред. код]

Країни, де Родіон Мірошник знаходиться під санкціями

15 січня 2023 року, через російське вторгнення Росії в Україну, внесений до списку санкцій України, передбачається блокування активів на території країни, призупинення виконання економічних і фінансових зобов'язань, припинення культурних обмінів і співробітництва, позбавлення українських держнагород[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Мірошник Родіон Валерійович — Державний зрадник України, інформація про зраду | Реєстр Держзрадників і ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 10 квітня 2023.
  2. ↑ Родіон Мірошник більше не "посол ЛНР" в Росії. Реальна газета (укр.). 9 листопада 2022. Процитовано 10 квітня 2023.
  3. ↑ МГИК.
  4. ↑ а б в Что известно о послах Донецкой и Луганской народных республик в России. Архів оригіналу за 3 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
  5. ↑ Послом ЛНР в России назначен Родион Мирошник. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
  6. ↑ ДНР и ЛНР назначили своих послов в Москве. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
  7. ↑ Колишній прессекретар Януковича Мірошник став «послом» бойовиків «ЛНР» у Росії. nv.ua (укр.). Процитовано 10 квітня 2023.
  8. ↑ На троих.
  9. ↑ Бывшего пресс-секретаря Януковича и Ефремова объявили в розыск.
  10. ↑ На регіонала подали в суд за слова про "українську мову і недорасу" - news.tochka.net. web.archive.org. 3 жовтня 2017. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 7 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  11. ↑ МІРОШНИК Родіон Валерійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 10 квітня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мірошник_Родіон_Валерійович&oldid=42428657