Єфремов Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Сергійович Єфремов
Олександр Сергійович Єфремов
Flag of Luhansk Oblast.svg 5-й Голова Луганської ОДА
7 квітня 1998 — 27 січня 2005
Президент Леонід Кучма
Попередник Геннадій Фоменко
Наступник Олексій Данілов
Голова Партії регіонів
12 березня 2010 — 27 листопада 2014
Попередник Віктор Янукович
Народився 22 серпня 1954(1954-08-22) (67 років)
Ворошиловград, Українська РСР
Відомий як політик
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність росіянин
Alma mater Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля і МАУП
Політична партія КПРС (19781991)
Партія регіонів (20052014)
Релігія УПЦ МП
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
efremov.org.ua
Україна Народний депутат України
5-го скликання
Партія регіонів 25 травня 2006 23 листопада 2007
6-го скликання
Партія регіонів 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Олекса́ндр Сергі́йович Єфре́мов (22 серпня 1954, Ворошиловград, Українська РСР) — український політик[1], державний діяч російського походження, 1-й заступник лідера Партії регіонів, народний депутат України (2006—2014), голова фракції Партії регіонів у Верховній Раді (2010—2014).

14 лютого 2015 року, затриманий Генеральною прокуратурою України спільно з Службою безпеки України[2], за звинуваченням «у сприянні сепаратизму… зазіханні на територіальну цілісність і суверенітет» України[3]

30 липня 2016 року, повторно, затриманий Генеральною прокуратурою України за підозрою в посяганні на територіальну цілісність України[4]. 1 серпня 2016 року, Печерський районний суд м. Києва, обрав йому запобіжний захід — арешт на 60 діб[5]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 22 серпня 1954 року в Ворошиловграді (нині — Луганськ).

Освіта[ред. | ред. код]

Ворошиловградський машинобудівний інститут (19731978), інженер-механік, «Гідравлічні машини і засоби автоматики».

Київський інститут політології та соціального управління (19901992), політолог, «Теорія соціально-політичних відносин».

Нострифікаційний комітет при Міжнародній кадровій академії (1996), маґістр економічний наук; кандидатська дисертація «Забезпечення стійкості регіональних виробничих систем» (Східноукраїнський національний університет, 2000).

Карʼєра[ред. | ред. код]

  • 1978 — інженер-технолог, Верстатобудівний завод, Луганськ.
  • Жовтень 1978 — квітень 1980 — заступник командиру взводу, в/ч 68302, Київський ВО.
  • 19801983 — 1-й секретар Ленінського РК ЛКСМУ Луганська.
  • 19831987 — 1-й секретар Луганського МК ЛКСМУ.
  • 19871989 — заступник начальника цеху Верстатобудівного заводу.
  • 19891991 — секретар парткому Верстатобудівного заводу.
  • 19911996 — директор МСП «Мега ЛТД», Луганськ.
  • 19961997 — голова правління комерційного банку «Укркомунбанк».
  • 19971998 — заступник голови Луганської облдержадміністрації[6].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

7 квітня 1998 — 27 січня 2005 — голова Луганської облдержадміністрації[7][8]. Державний службовець 1-го рангу[9].

Обраний депутатом Луганської облради (квітень 2006).

Голова Луганського регіонального відділення Партії регіонів (з листопада 2005).

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 від Партії регіонів, № 19 в списку. На час виборів: президент Луганського регіонального відділення УСПП. Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України (з липня 2006), заступник голови фракції Партії регіонів (з травня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 р., обраний за списками Партії регіонів.

У квітні 2011 р. Олександр Єфремов заявив, що Джордж Сорос виділив кошти на підготовку людей для реалізації в Україні проектів «за варіантом північної Африки»: «Сьогодні світ інформаційно сильно забезпечений, і можна тільки за допомогою інтернету „розігнати“ будь-яку інформацію. У мене навіть є дані, що і Сорос виділив певні кошти для того, щоб підготувати у нас в Україні певну групу молодих хлопців, які могли б за варіантом північної Африки запускати будь-які проекти, які є. Це є і це готується».[10]

Євромайдан[ред. | ред. код]

Країни, в яких Єфремов під санкціями

3 грудня 2013 р. на брифінгу Єфремов прокоментував, що «на Майданах серйозні питання не вирішуються, там можна тільки розпалити людей, вони вирішуються за столом переговорів за участю професіоналів».[11]

16 січня 2014 року голова фракції Партії Регіонів Олександр Єфремов проголосував за Закони про диктатуру і наголосив, що голосування депутатів руками за ці нормативні акти є законним.[12]

23 лютого 2014 року голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов оприлюднив від імені фракції заяву, в якій усю відповідальність за ситуацію в Україні поклав на президента Януковича та його найближче оточення:

« Мы, фракция Партии Регионов в Верховной Раде Украины и наши однопартийцы, решительно осуждаем преступные приказы, приведшие к человеческим жертвам, к пустой казне, огромным долгам, позору в глазах украинского народа и всего мира, в результате чего наша страна оказалась на краю пропасти, угрозы раскола и потери национального суверенитета[13]. «

16 грудня 2019 Печерський суд Києва закрив кримінальну справу щодо Єфремова за звинуваченням у голосуванні за Диктаторські закони[14].

Подальша діяльність[ред. | ред. код]

4 березня 2014 р. на засіданні Ради Луганської обласної організації ПР Єфремов заявив: «Не відмовляючись від принципового ставлення до необхідності захисту рідної мови, необхідності проведення децентралізації влади та бюджетного федералізму, ми повинні розуміти, що ці та інші завдання стають здійсненними при досягненні головного — федеративного устрою України».[15]

Оцінка діяльності[ред. | ред. код]

Під час керівництва Єфремовим Луганською областю протягом липня-серпня 1998 року під стінами очолюваної ним Луганської облдержадміністрації відбувався масовий пікет гірників з краснодонських шахт імені Баракова, «Дуванної», «Краснодарської-Південної» та «Суходольської-Східної» з вимогою погасити їм заборгованість по зарплаті за 2,5 роки. Проти учасників мирної акції 24 серпня 1998 року (на День незалежності України) вперше в незалежній Україні правоохоронцями та «Беркутом» були застосовані спецзасоби, а саме кийки та сльозогінний газ. 14 грудня того ж року о 4-ій годині ранку гірник Олександр Михалевич на знак протесту проти таких дій влади та знущань з боку адміністрації шахти імені Баракова, котра не виплачувала працівникам зарплату з 1996 року, здійснив акт самоспалення.[16]

За час керівництва Єфремовим Луганською областю смертність в регіоні перевищила народжуваність в 3 рази, Луганщина стала лідером серед усіх областей за рівнем бідності. В області було зафіксовано найвищий показник заборгованості по заробітній платі. Обсяги виробництва в тіньовому секторі перевищили 60 %. В області почали вимирати цілі міста, населення яких становило сотні тисяч. Безробіття і бідність створили ідеальні умови для поширення епідемій ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та гепатиту[17].

Належить до групи ключових бійців-«регіоналів», ані на крок не відступає від основних пунктів генеральної лінії партії, зокрема в питаннях державної мови, вступу України до НАТО, взаємодії з опонентами в період загострення політичної ситуації в країні.

З моменту приходу до парламенту Олександр Єфремов виступає як один зі спікерів Партії регіонів. Як відзначив навесні 2008-го року відомий політолог Володимир Фесенко, на роль «нового Кушнарьова екс-губернатор Луганщини поки що не претендує через брак драйву, але у „регіоналів“ в публічній сфері наразі помітний вакуум, отже симпатії прибічників можуть схилитися і на бік цього політика».

У 2010 Єфремов виступив у ролі співавтора законопроекту «Про мови» № 1015-3, який наразився на гостру критику зі сторони науковців, політиків та громадськості. Ряд громадських організацій заснували громадянську кампанію «Займіться ділом, а не язиком!», що поставила собі на меті не допустити ухвалення законопроекту у ВРУ.[18][19][20]

Сепаратизм та тероризм[ред. | ред. код]

Деякі журналісти стверджують, що донецькими і луганськими озброєними сепаратистами[21][22], які захопили на початку квітня 2014 року донецьку та луганську ОДА і низку інших будівель та частково замінували їх і, за твердженням СБ України, утримують понад 60 заручників[23], керують люди Ахметова і Єфремова[24][25] Єфремов це заперечив і заявив, що стримує сепаратистів від радикальних дій[26][27][28].

На початку квітня 2014 Держфінмоніторинг заблокував особисті рахунки Єфремова за «фінансування тероризму»[29].

Колишній роботодавець першого лідера ЛНР Валерія Болотова.[30]

Кримінальна справа[ред. | ред. код]

Олександр Єфремов у Печерському районному суді Києва під час обрання запобіжного заходу

В кінці липня 2014 року Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу щодо народного депутата України, лідера фракції Партії регіонів Олександра Єфремова.[31] Досудове розслідування розпочато за фактом зловживання владою Єфремовим, яким здійснено тиск на службових осіб Державного підприємства «Луганськвугілля» під час проведення процедури закупівлі послуг з монтажу гірничошахтного устаткування та низьковольтної апаратури, внаслідок чого зазначеним підприємством було укладено договори із підконтрольними Єфремову суб'єктами господарської діяльності за втричі завищеними цінами, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави. Попередня кваліфікація кримінального правопорушення — ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України[32]. Затриманий 14 лютого 2015 року Генеральною прокуратурою України спільно з співробітниками Служби безпеки України[2].

20 жовтня 2015 року Генеральна прокуратура України передала до суду обвинувальний акт проти Олександра Єфремова[33]. Захист Єфремова завершив ознайомлення з матеріалами справи 16 жовтня.

У березні Генеральна прокуратура України закрила кримінальне провадження проти колишнього голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді України Олександра Єфремова, відкрите за підозрою в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі (ухвала Печерського районного суду в місті Києві від 24 березня 2016 року)[34]. 30 липня 2016 року Генеральна прокуратура України затримала Олександра Єфремова за підозрою в посяганні на територіальну цілісність України. Єфремов був затриманий в аеропорту «Бориспіль» при спробі вилетіти до Відня (Австрія), де проживає його син Ігор[35].

30 липня 2016 року був вдруге затриманий за дорученням нового генерального прокурора Юрія Луценка «за підозрою в зазіханні на територіальну цілісність і недоторканість України»[36]. 1 серпня Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про арешт Єфремова на 2 місяці[37][38]. 10 серпня 2016 року Апеляційний суд Києва визнав законним і залишив чинним запобіжний захід у вигляді арешту для Олександра Єфремова[39]. 24 листопада 2016 року Печерський районний суд Києва продовжив арешт Олександра Єфремова до 22 січня 2017 року[40]. 14 квітня Старобільський районний суд Луганської області продовжив арешт до 12 червня 2017 року[41]

22 липня Київський апеляційний суд звільнив з-під варти Єфремова. Йому було змінено міру запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт[42].

18 вересня 2019 року Старобільський районний суд Луганської області скасував цілодобовий домашній арешт Олександра Єфремова.[43][44]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2010)[45]
  • Орден «За заслуги» I ст. (серпень 2004)[46], II ст. (вересень 2003)[47], ІІІ ст. (серпень 2001)[48].
  • Нагрудний знак Держстандарту України «За заслуги в стандартизації, метрології та сертифікації» (жовтень 1999).
  • Орден Св. Рівноапостольного князя Володимира II ст. (травень 2000).

Власність[ред. | ред. код]

  • «Укркомунбанк»
  • ПП «Портекс»
  • ТОВ «Індекспром»

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Батько: Сергій Серафимович (* 1932).
  • Мати: Надія Стефанівна (* 1930).
  • Дружина: Лариса Олексіївна (* 1959), помічник голови правління АБ «Укркомунбанк»
  • Син: Ігор (* 1978), менеджер.

Інше[ред. | ред. код]

Захоплення: книги, коні, історія рідного краю.

Не володіє українською мовою, або свідомо її ігнорує.[49][50]

28 лютого 2014 уряди Австрії[51] й Швейцарії[52] оголосили про арешт його активів з метою запобігання ризику незаконного привласнення фінансових активів української держави.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Єфремов Олександр на «РБК-Украина» Архівовано 17 лютого 2015 у Wayback Machine.(рос.)
  2. а б Віктор Шокін: Генеральною прокуратурою України спільно з співробітниками Служби безпеки України затримано Олександра Єфремова. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 14 лютого 2015. 
  3. Ефремова могут судить за сепаратизм, — Наливайченко, 15 лютого 2015
  4. В Україні затримали Олександра Єфремова за посягання на територіальну цілісність. 30.07.2016. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 17 травня 2022. 
  5. Суд заарештував Єфремова на два місяці. 01.08.2016. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 17 травня 2022. 
  6. Розпорядження Президента України від 23 липня 1997 року № 265/97-рп «Про призначення О. Єфремова заступником голови Луганської обласної державної адміністрації»
  7. Указ Президента України від 7 квітня 1998 року № 261/98 «Про призначення О. Єфремова головою Луганської обласної державної адміністрації»
  8. Указ Президента України від 27 січня 2005 року № 112/2005 «Про звільнення О. Єфремова з посади голови Луганської обласної державної адміністрації»
  9. Указ Президента України від 7 травня 1998 року № 424/98 «Про присвоєння О. Єфремову першого рангу державного службовця»
  10. Єфремов: Сорос дав гроші на підготовку в Україні сценарію Лівії та Єгипту. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015. 
  11. Єфремов: На Майданах серйозні питання не вирішуються. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015. 
  12. Голосование руками легитимно, поскольку каждый голос депутата подкреплен подписью — Ефремов Архівовано 1 березня 2014 у Wayback Machine. 23.02.2014
  13. Партія регіонів звалила всю відповідальність на Януковича та Сім'ю. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 23 лютого 2014. 
  14. Суд закрив справу Єфремова про "диктаторські закони". РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019. 
  15. Єфремов агітував луганських регіоналів домагатися федералізації України. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015. 
  16. Гірник спалив себе на знак протесту побиття людей «беркутівцями», Вікторія Мамотюк, 14/12/2013. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 1 січня 2015. 
  17. «Заначка» Александра Ефремова. Подпольная империя фракционного вожака Партии Регионов Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine. (рос.)
  18. Законопроект про мови загрожує цілісності країни — Іван Вакарчук. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 10 листопада 2010. 
  19. Багато положень законопроектів просто принижують статус української мови. Архів оригіналу за 30 листопада 2010. Процитовано 10 листопада 2010. 
  20. Що вирішує закон «Про мови в Україні»?. Архів оригіналу за 20 листопада 2010. Процитовано 10 листопада 2010. 
  21. Сепаратистів попереджають, якщо вони не складуть зброї, у них стрілятимуть. Архів оригіналу за 10 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014. 
  22. Сепаратисти, які захопили СБУ в Луганську, розпочали переговори з владою. Архів оригіналу за 10 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014. 
  23. У Луганську сепаратисти замінували будівлю СБУ і захопили 60 заручників. Архів оригіналу за 10 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014. 
  24. Джерело: донецькими і луганськими сепаратистами керують люди Ахметова і Єфремова. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014. 
  25. Сепаратисти досі утримують Донецьку ОДА. Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014. 
  26. Єфремов запевняє, що стримує сепаратистів від радикальних дій. Архів оригіналу за 11 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014. 
  27. Єфремов попереджає владу, що луганські сепаратисти «радикалізовані дуже серйозно». Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014. 
  28. Єфремов виступив на захист сепаратистів. Архів оригіналу за 11 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014. 
  29. Єфремову заблокували особисті банківські рахунки за «фінансування тероризму». Архів оригіналу за 11 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014. 
  30. Экс-начальник Луганской СБУ Петрулевич: Террористические группы ГРУ России уже в Киеве и ждут сигнала (рос.). Gordon.com. Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 2 липня 2014. 
  31. ГПУ відкрила кримінальну справу проти Єфремова — ЗМІ. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 4 вересня 2014. 
  32. ГПУ порушила кримінальну справу щодо Єфремова. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 4 вересня 2014. 
  33. Звинувачення проти Єфремова передано до суду. ukranews.com. Українські новини. 20 жовтня 2015. Архів оригіналу за 21 жовтня 2015. 
  34. ГПУ порушила кримінальну справу проти "регіонала" Єфремова і зняла звинувачення. ukranews.com. Українські новини. 31 березня 2016. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. 
  35. ГПУ затримала "регіонала" Єфремова. ukranews.com. Українські новини. 30 липня 2016. Архів оригіналу за 31 липня 2016. 
  36. ГПУ затримала Олександра Єфремова. Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 1 серпня 2016. 
  37. Суд арештував Єфремова на 2 місяці. Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 1 серпня 2016. 
  38. Суд заарештував екс-депутата Ради Єфремова на 60 днів. ukranews.com. Українські новини. 1 серпня 2016. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. 
  39. Апеляційний суд залишив Єфремова під арештом. ukranews.com. Українські новини. 10 серпня 2016. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. 
  40. Суд продовжив арешт Єфремова до 22 січня 2017 року. ukranews.com. Українські новини. 24 листопада 2016. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. 
  41. Єфремов залишиться під вартою до літа. Корреспондент. korrespondent.net. 14 квітня 2017. Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 22 травня 2017. 
  42. Єфремова випустили з-під варти. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019. 
  43. Режим Зеленського скасував арешт ватажка терористів Єфремова. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019. 
  44. Суд відпустив Єфремова під особисте зобов'язання. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019. 
  45. Указ Президента України № 829/2010 від 20 серпня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій». Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 24 серпня 2010. 
  46. Указ Президента України від 21 серпня 2004 року № 941/2004 «Про нагородження О. Єфремова орденом "За заслуги"»
  47. Указ Президента України від 5 вересня 2003 року № 986/2003 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій Луганської області»
  48. Указ Президента України від 21 серпня 2001 року № 697/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ»
  49. Єфремов пояснив, що регіонали в Раді принципово не розмовляють українською. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 4 лютого 2014. 
  50. Єфремов пояснив, чому він розмовляє російською мовою. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 4 лютого 2014. 
  51. Австрія заарештувала гроші міністрів Азарова й Добкіна. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 
  52. У Швейцарії розслідують відмивання грошей сім'ї Януковича та інших «регіоналів». Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Голова Луганської обласної державної адміністрації
19982005
Наступник:
Фоменко Геннадій Петрович
(19961998)
Данілов Олексій Мячеславович
2005)