Міхня Моток

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхня Моток
Народився 11 листопада 1966(1966-11-11) (57 років)
Бухарест, Румунія
Країна  Румунія
Діяльність дипломат, політик, адвокат
Alma mater Університет Ніцци, Університет Джорджа Вашингтона і Бухарестський університет
Знання мов румунська
Посада President of the United Nations Security Councild, ambassador of Romania to the Netherlandsd, Ambassador of Romania to the United Kingdomd, Minister of National Defenced, Постійні представники Румунії при Організації Об'єднаних Націй і Permanent representative of Romania to the European Uniond
Партія незалежний політик
У шлюбі з Юлія Антоанелла Моток
Нагороди
командор Національного ордена «За заслуги»

Міхня Йоан Моток (рум. Mihnea Motoc; 11 листопада 1966, Бухарест) — румунський дипломат. Постійні представники Румунії при Організації Об'єднаних Націй (2003-2008). Посол Румунії в Європейському Союзі (2008-2014)[1].. Міністр закордонних справ Румунії (2014)[2]. Посол Румунії у Великій Британії (2015). Міністр оборони Румунії (2015-2017).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 11 листопада 1966 року у Бухаресті. У 1989 році закінчив юридичний факультет Бухарестського університету. У 1991 році отримав сертифікат аспірантури з міжнародного приватного права в Університеті Ніцци та у 1992 році ступінь магістра міжнародного публічного та порівняльного права Університету Джорджа Вашингтона.

З 1989 року працював стажером прокурора в прокуратурі Болінтін Вале, а потім у прокуратурі першого сектору в Бухаресті (1989-1991). У цей період він також був президентом Молодіжної комісії Румунської асоціації гуманітарного права (1990-1991). На початку 1990-х він був прийнятий на роботу в Міністерство закордонних справ Румунії. Моток кілька років працював на різних посадах у міністерстві: третій секретар, випускник кафедри прав людини та кафедри міжнародного права та договорів (1991-1994), другий секретар та заступник директора Департаменту з прав людини (1994-1996), перший секретар та директор Департаменту Європейського Союзу (1996-1997) і генеральний директор, керівник Департаменту з європейських та євроатлантичних справ, до обов'язків якого входить моніторинг відносин Румунії з ЄС, НАТО, ОБСЄ та іншими регіональними організацій (1997-1999). Був членом Постійного секретаріату Міжміністерського комітету з європейської інтеграції (1996-1998) та Міжнародної комісії з виявлення гуманітарних фактів (1996-2000).

Потім був призначений Надзвичайним і Повноважним Послом Румунії в Королівстві Нідерландів і Постійним представником при Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) (1999-2001), працюючи деякий час віце-президентом Виконавчої ради ОЗХЗ (2000). Потім Моток повернувся до штаб-квартири Міністерства закордонних справ на посаді державного секретаря з питань європейської інтеграції та багатосторонніх справ (2001-2003). На посаді держсекретаря він також обіймав інші посади: президента Управління національної безпеки (2001, 2002), національного координатора Пакту стабільності для Південно-Східної Європи (2001-2003), президента Міжміністерської комісії з питань вступу Румунії до НАТО (2001-2003) і голова румунської делегації на переговорах про членство в НАТО (2003)

З 2003 року Постійні представники Румунії при Організації Об'єднаних Націй, у цій якості він був представником Румунії в Раді Безпеки ООН (2004-2005).

У 2008 році призначений Постійним представником Румунії при Європейському Союзі.

З 18 листопада 2014 по 24 листопада 2014 року міністр закордонних справ Румунії[3].

У квітні 2015 року був призначений послом Румунії у Великій Британії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. MISIUNEA PERMANENTĂ A ROMÂNIEI pe lângă Organizaţia Naţiunilor Unite. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.
  2. Mihnea Motoc, noul ministru de Externe. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022.
  3. De ce A RENUNȚAT Mihnea Motoc la postul de ministru de Externe în Guvernul Ponta. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022.