НХЛ у сезоні 2009—2010

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з НХЛ у сезоні 2009/2010)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сезон НХЛ 2009—10
Ліга Національна хокейна ліга
Спорт Хокей із шайбою
Тривалість 1 жовтня 2009 — 11 квітня 2010
Відвідуваність 20 212 972
Регулярний сезон
Кубок Президента Вашингтон Кепіталс
MVP сезону Генрік Седін (Ванкувер)
Найкращий бомбардир Генрік Седін (Ванкувер)
Плей-оф
Чемпіони Сходу Філадельфія Флайєрс
  Фіналіст Сходу Монреаль Канадієнс
Чемпіони Заходу Чикаго Блекгокс
  Фіналіст Заходу Сан-Хосе Шаркс
Плей-оф MVP Джонатан Тейвз (Чикаго)
Кубок Стенлі
Переможець фіналу Чикаго Блекгокс
  Фіналіст Філадельфія Флайєрс
Сезони НХЛ
← 2008/2009

2010/2011 →

НХЛ у сезоні 2009/2010 — 93-й регулярний чемпіонат НХЛ. Стартував 1 жовтня, а також 2-3 жовтня ще чотирма виставковими матчами у Європі. Закінчилася регулярна першість 11 квітня 2010, опісля якої почалися матчі плей-оф на Кубок Стенлі. У середині сезону було проведено ігрову перерву з 15 лютого по 28 лютого щоб забезпечити участь гравці НХЛ у зимових Олімпійських іграх 2010 в Ванкувері. Через «олімпійську перерву», не проводився в цьому сезоні матч всіх зірок НХЛ.

Передсезоння[ред. | ред. код]

26-27 червня 2009 року в Монреальському Белл-центрі відбувся 47-й драфт новачків НХЛ. Церемонія обрання молодих талантів стала частиною урочистих заходів присвячених святкуванню сторіччя місцевої хокейної команди.

Всього на драфті було обрано 210 молодих хокеїстів з 11 країн світу. З них 119 є нападниками, 70 — захисниками і 21 — голкіперами.

Європейська прем'єра[ред. | ред. код]

29 вересня в Цюриху відбувся матч за Кубок Вікторії між ЦСК Лайонс та Чикаго Блекгокс, швейцарці перемогли 2:1.

Відкриття сезону відбулось 2 жовтня в Європі двома матчами у Стокгольмі між Детройт Ред-Вінгс та Сент-Луїс Блюз. «Блюзмени» двічі перемогли 4:3 та 5:3.

Чикаго Блекгокс та Флорида Пантерс обмінялись перемогами на фінський арені Hartwall Arena.

Зимова класика[ред. | ред. код]

1 січня на бейсбольній арені Фенвей Парк (домашній стадіон «Бостон Ред-Сокс») відбувся традиційний матч просто неба. Бостон Брюїнс переміг в овертаймі Філадельфію Флайєрс 2:1.

Особливості сезону 2009/2010[ред. | ред. код]

Докладніше: Хокей на зимових Олімпійських іграх 2010 — чоловіки

З 15 лютого по 1 березня НХЛ перервала сезон заради хокейного турніру на Олімпійських іграх у Ванкувері. Через що ліга вирішала не проводити Матч усіх зірок НХЛ.

Це була четверта Олімпіада, в якій брали участь гравці з НХЛ.

У фіналі зустрілись збірні США та Канади, які складались повністю з гравців НХЛ.

Підсумкові турнірні таблиці[ред. | ред. код]

Східна конференція
Атлантичний дивізіон
# Команда І В П ПО Закинуто Пропущено Очки
1 Нью-Джерсі Девілс* 82 48 27 7 222 191 103
2 Піттсбург Пінгвінс* 82 47 28 7 257 237 101
3 Філадельфія Флайєрс* 82 41 35 6 236 225 88
4 Нью-Йорк Рейнджерс 82 38 33 11 222 218 87
5 Нью-Йорк Айлендерс 82 34 37 11 222 264 79
Північно-Східний дивізіон
# Команда І В П ПО Закинуто Пропущено Очки
1 Баффало Сейбрс* 82 45 27 10 235 207 100
2 Оттава Сенаторс* 82 44 32 6 225 238 94
3 Бостон Брюїнс* 82 39 30 13 206 200 91
4 Монреаль Канадієнс* 82 39 33 10 217 223 88
5 Торонто Мейпл-Ліфс 82 30 38 14 214 267 74
Південно-Східний дивізіон
# Команда І В П ПО Закинуто Пропущено Очки
1 Вашингтон Кепіталс* 82 54 15 13 318 233 121
2 Атланта Трешерс 82 35 34 13 234 256 83
3 Кароліна Гаррікейнс 82 35 37 10 230 256 80
4 Тампа-Бей Лайтнінг 82 34 36 12 217 260 80
5 Флорида Пантерс 82 32 37 13 208 244 77
Західна конференція
Центральний дивізіон
# Команда І В П ПО Закинуто Пропущено Очки
1 Чикаго Блекгокс* 82 52 22 8 271 209 112
2 Детройт Ред-Вінгс* 82 44 24 14 229 216 102
3 Нашвілл Предаторс* 82 47 29 6 225 225 100
4 Сент-Луїс Блюз 82 40 32 10 225 223 90
5 Колумбус Блю-Джекетс 82 32 35 15 216 259 79
Північно-Західний дивізіон
# Команда І В П ПО Закинуто Пропущено Очки
1 Ванкувер Канакс* 82 49 28 5 272 222 103
2 Колорадо Аваланч* 82 43 30 9 244 233 95
3 Калгарі Флеймс 82 40 32 10 204 210 90
4 Міннесота Вайлд 82 38 36 8 219 246 84
5 Едмонтон Ойлерс 82 27 47 8 214 284 62
Тихоокеанський дивізіон
# Команда І В П ПО Закинуто Пропущено Очки
1 Сан-Хосе Шаркс* 82 51 20 11 264 215 113
2 Фінікс Койотс* 82 50 25 7 225 202 107
3 Лос-Анджелес Кінгс* 82 46 27 9 241 219 101
4 Анагайм Дакс 82 39 32 11 238 251 89
5 Даллас Старс 82 37 31 14 237 254 88

Статистика регулярного чемпіонату[ред. | ред. код]

Польові гравці
Бомбардири
# Гравець Команда Очки
1 Генрік Седін Ванкувер Канакс 112
2 Сідні Кросбі Піттсбург Пінгвінс 109
3 Олександр Овечкін Вашингтон Кепіталс 109
4 Ніклас Бекстрем Вашингтон Кепіталс 101
5 Стівен Стемкос Тампа-Бей Лайтнінг 95
Снайпери
# Гравець Команда Голи
1 Сідні Кросбі Піттсбург Пінгвінс 51
1 Стівен Стемкос Тампа-Бей Лайтнінг 51
3 Олександр Овечкін Вашингтон Кепіталс 50
4 Патрік Марло Сан-Хосе Шаркс 44
5 Маріан Габорик Нью-Йорк Рейнджерс 42
Асистенти
# Гравець Команда Паси
1 Генрік Седін Ванкувер Канакс 83
2 Джо Торнтон Сан-Хосе Шаркс 69
3 Ніклас Бекстрем Вашингтон Кепіталс 68
4 Бред Річардс Даллас Старс 67
5 Мартен Сан-Луї Тампа-Бей Лайтнінг 65
Плюс-Мінус
# Гравець Команда +/-
1 Джеф Шульц Вашингтон Кепіталс 50
2 Олександр Овечкін Вашингтон Кепіталс 45
3 Майк Грін Вашингтон Кепіталс 39
4 Ніклас Бекстрем Вашингтон Кепіталс 37
5 Даніель Седін Ванкувер Канакс 36
Воротарі
За кількістю перемог
# Гравець Команда Перемоги
1 Мартін Бродо Нью-Джерсі Девілс 45
2 Євген Набоков Сан-Хосе Шаркс 44
3 Ілля Бризгалов Фінікс Койотс 42
4 Раєн Міллер Баффало Сейбрс 41
5 Роберто Луонго Ванкувер Канакс 40
% відбитих кидків
# Гравець Команда %ОБ
1 Туукка Раск Бостон Брюїнс 93.1
2 Раєн Міллер Баффало Сейбрс 92.9
3 Томаш Вокоун Флорида Пантерс 92.5
4 Ярослав Галак Монреаль Канадієнс 92.4
4 Джиммі Говард Детройт Ред-Вінгс 92.4
За пропущеними шайбами (в середньому за гру)
# Гравець Команда Проп.
1 Туукка Раск Бостон Брюїнс 1.97
2 Раєн Міллер Баффало Сейбрс 2.22
3 Мартін Бродо Нью-Джерсі Девілс 2.24
4 Антті Ніємі Чикаго Блекгокс 2.25
5 Джиммі Говард Детройт Ред-Вінгс 2.26
За кількістю сухих матчів
# Гравець Команда Сухі матчі
1 Мартін Бродо Нью-Джерсі Девілс 9
2 Ілля Бризгалов Фінікс Койотс 8
3 Антті Ніємі Чикаго Блекгокс 7
3 Крейг Андерсон Колорадо Аваланч 7
3 Томаш Вокоун Флорида Пантерс 7

Плей-оф[ред. | ред. код]

Докладніше: Плей-оф Кубка Стенлі 2010
Докладніше: Фінал Кубка Стенлі 2010
  Чвертьфінали конференції Півфінали конференції Фінали конференції Фінал Кубка Стенлі
                                     
1  Вашингтон Кепіталс 3     4  Піттсбург Пінгвінс 3  
8  Монреаль Канадієнс 4     8  Монреаль Канадієнс 4  
2  Нью-Джерсі Девілс 1 Східна конференція
7  Філадельфія Флайєрс 4  
    7  Філадельфія Флайєрс 4  
  8  Монреаль Канадієнс 1  
3  Баффало Сейбрс 2  
6  Бостон Брюїнс 4  
4  Піттсбург Пінгвінс 4   6  Бостон Брюїнс 3
5  Оттава Сенаторс 2     7  Філадельфія Флайєрс 4  
  7  Філадельфія Флайєрс 2
(Пари пересіяні після першого раунду)
  2  Чикаго Блекгокс 4
1  Сан-Хосе Шаркс 4     1  Сан-Хосе Шаркс 4
8  Колорадо Аваланш 2     5  Детройт Ред-Вінгс 1  
2  Чикаго Блекгокс 4
7  Нашвілл Предаторс 2  
  1  Сан-Хосе Шаркс 0
  2  Чикаго Блекгокс 4  
3  Ванкувер Кенакс 4  
6  Лос-Анджелес Кінгс 2   Західна конференція
4  Фінікс Койотс 3   2  Чикаго Блекгокс 4
5  Детройт Ред-Вінгс 4     3  Ванкувер Кенакс 2  

Призи та нагороди сезону[ред. | ред. код]

Призи НХЛ 2009—2010
Нагороди Володар(и)
Кубок Президента Вашингтон Кепіталс
Приз принца Уельського Філадельфія Флайєрс
Приз Кларенса С. Кемпбела Чикаго Блекгокс
Трофей Арта Росса Генрік Седін (Ванкувер Канакс)
Приз Білла Мастертона Жозе Теодор (Вашингтон Кепіталс)
Пам'ятний трофей Колдера Тайлер Майєрс (Баффало Сейбрс)
Трофей Конна Смайта Джонатан Тейвз (Чикаго Блекгокс)
Приз Франка Селке Павло Дацюк (Детройт Ред-Вінгс)
Пам'ятний трофей Гарта Генрік Седін (Ванкувер Канакс)
Нагорода Джека Адамса Девід Тіппетт (Фінікс Койотс)
Приз Джеймса Норріса Данкан Кіт (Чикаго Блекгокс)
Приз Кінга Кленсі Шейн Доун (Фінікс Койотс)
Приз Леді Бінг Мартін Сан-Луї (Тампа-Бей Лайтнінг)
Нагорода Теда Ліндсея Олександр Овечкін (Вашингтон Кепіталс)
Моріс Рішар Трофі Сідні Кросбі (Піттсбург Пінгвінс)
Стівен Стемкос (Tampa Bay Lightning)
Нагорода Плюс-Мінус Джеф Шульц (Вашингтон Кепіталс)
Нагорода Роджера Кроз'єра Туукка Раск (Бостон Брюїнс)
Трофей Везини Раєн Міллер (Баффало Сейбрс)
Трофей Вільяма М. Дженнінгса Мартін Бродо (Нью-Джерсі Девілс)
Трофей Лестера Патрика Девід Ендрюс, Кем Нілі, Джек Паркер, Джеррі Йорк

Команда всіх зірок[ред. | ред. код]

Перша команда всіх зірок

Друга команда всіх зірок

Молодіжна команда всіх зірок

Дебютанти сезону[ред. | ред. код]

Завершили кар'єру[ред. | ред. код]

Список гравців, що завершили ігрову кар'єру в НХЛ.

Гравець Клуб Досягнення
Роб Блейк[1] Сан-Хосе Шаркс Володар Кубка Стенлі в складі Колорадо Аваланч, учасник 6-и матчів усіх зірок НХЛ, володар пам'ятного трофею Джеймса Норріса, Олімпійський чемпіон, провів понад 1200 матчів.
Дональд Брашир[2] Нью-Йорк Рейнджерс Провів понад 1000 матчів.
Род Бріндамор[3] Кароліна Гаррікейнс Володар Кубка Стенлі в складі «Гаррікейнс», 2-разовий володар Приза Франка Селке, учасник матчу всіх зірок НХЛ, провів понад 1400 матчів.
Джонатан Чічу[4] Оттава Сенаторс Володар Трофею Моріса Рішара, учасник матчу всіх зірок НХЛ.
Кріс Челіос[5] Атланта Трешерс Володар 3-х Кубків Стенлі в складі Монреаль Канадієнс і Детройт Ред Вінгз, учасник 11-ти матчів усіх зірок НХЛ, 3-разовий володар пам'ятного трофею Джеймса Норріса, срібний медаліст Олімпійських ігор, провів понад 1600 матчів.
Павол Демітра[6] Ванкувер Канакс Учасник трьох матчів усіх зірок НХЛ, Приз Леді Бінг.
Білл Герін[7] Піттсбург Пінгвінс Володар 2-х Кубків Стенлі в складі Нью-Джерсі Девілс і «Пінгвінс», учасник 4-ох матчів усіх зірок НХЛ, срібний медаліст Олімпійських ігор, провів понад 1200 матчів.
Крістобаль Юе[8] Чикаго Блекгокс Володар Кубка Стенлі в складі «Блекгокс», Нагорода Роджера Кроз'єра, учасник матчу всіх зірок НХЛ.
Пол Карія[9] Сент-Луїс Блюз Учасник 7-и матчів всіх зірок НХЛ, Приз Леді Бінг, Олімпійський чемпіон.
Роберт Ланг[10] Фінікс Койотс Бронзовий призер Олімпійських ігор; учасник матчу всіх зірок НХЛ.
Ян Лаперр'єр[11] Філадельфія Флайєрз Провів понад 1000 матчів.
Менні Легасі[12] Кароліна Гаррікейнс Володар Кубка Стенлі в складі «Детройт Ред Вінгз», срібний медаліст Олімпійських ігор, учасник матчу всіх зірок НХЛ.
Єре Лехтінен[13] Даллас Старс Володар Кубка Стенлі в складі «Старс», учасник двох матчів усіх зірок НХЛ, 3-разовий володар Приза Франка Селке.
Кірк Малтбі[14] Детройт Ред Вінгз Володар 4-х Кубків Стенлі в складі «Детройт Ред Вінгз», провів понад 1000 матчів.
Бред Мей[15] Детройт Ред Вінгз Володар Кубка Стенлі в складі Анагайм Дакс, провів понад 1000 матчів.
Скотт Нідермаєр[16] Анагайм Дакс Володар 4-х Кубків Стенлі в складі «Нью-Джерсі Девілс» і «Дакс», учасник 5-и матчів усіх зірок НХЛ, Приз Конна Сміта, Приз Джеймса Норріса, Олімпійський чемпіон, провів понад 1200 матчів.
Оуен Нолан[17] Міннесота Вайлд учасник 4-х матчів всіх зірок НХЛ, Олімпійський чемпіон, провів понад 1200 матчів.
Мірослав Шатан[18] Бостон Брюїнс Володар Кубка Стенлі в складі Піттсбург Пінгвінс, учасник двох матчів усіх зірок НХЛ, провів понад 1000 матчів.
Метью Шнайдер[19] Фінікс Койотс Учасник двох матчів усіх зірок НХЛ; провів понад 1200 матчів.
Мартін Шкоула[20] Нью-Джерсі Девілс Володар Кубка Стенлі в складі «Колорадо Аваланч», учасник матчу всіх зірок НХЛ.
Дерріл Сідор[21] Сент-Луїс Блюз Володар 2-х Кубків Стенлі в складі Даллас Старс і Тампа-Бей Лайтнінг, учасник двох матчів усіх зірок НХЛ, провів понад 1200 матчів.
Кіт Ткачук[22] Сент-Луїс Блюз Учасник 5-и матчів всіх зірок НХЛ, срібний медаліст Олімпійських ігор, провів понад 1200 матчів.
Аарон Ворд[23] Анагайм Дакс Володар 3-х Кубків Стенлі в складі «Детройт Ред Вінгз» і «Кароліна Гаррікейнс».
Стефан Єлль[24] Колорадо Аваланч Володар 2-х Кубків Стенлі в складі «Аваланч».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Sharks defenceman Blake retires. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 9 липня 2017.
  2. ↑ Ex-NHL tough guy Donald Brashear goes from jaw-breaker to stick-maker. Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 9 липня 2017.
  3. ↑ Rod Brind'Amour Announces Retirement. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 9 липня 2017.
  4. ↑ Where Are They Now? The Jonathan Cheechoo Edition. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 9 липня 2017.
  5. ↑ Chris Chelios retires after 27 NHL seasons
  6. ↑ Ex-Blue Pavol Demitra among 43 dead in plane crash. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 9 липня 2017.
  7. ↑ Billy Guerin to Retire "As a Pittsburgh Penguin". Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 9 липня 2017.
  8. ↑ Where Are They Now? – Cristobal Huet. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 9 липня 2017.
  9. ↑ Paul Kariya announces retirement. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 9 липня 2017.
  10. ↑ Catching Up With … Robert Lang. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 9 липня 2017.
  11. ↑ http://flyers.nhl.com/club/news.htm?id=634553. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 9 липня 2017.
  12. ↑ Garth Murray, Manny Legace and Adam Mair Retire. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 9 липня 2017.
  13. ↑ Lehtinen Officially Retires From NHL. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 9 липня 2017.
  14. ↑ Red Wings' F Kirk Maltby to announce retirement after 16 NHL seasons. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 9 липня 2017.
  15. ↑ http://www.orilliapacket.com/2016/08/09/rally-raises-more-than-10k-for-charity. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 9 липня 2017.
  16. ↑ Scott Niedermayer retires after brilliant career. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 9 липня 2017.
  17. ↑ Owen Nolan announces retirement from NHL. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 9 липня 2017.
  18. ↑ Former Sabres star Satan announces retirement. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 9 липня 2017.
  19. ↑ From The Blue Line To The Boardroom: Mathieu Schneider enjoying role with NHLPA. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 9 липня 2017.
  20. ↑ Former Avalanche Defenseman Martin Skoula Retires. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 9 липня 2017.
  21. ↑ Darryl Sydor retires from NHL. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 9 липня 2017.
  22. ↑ http://blues.nhl.com/club/news.htm?id=524403. Архів оригіналу за 12 квітня 2010. Процитовано 9 липня 2017.
  23. ↑ 3-time Stanley Cup winner Aaron Ward retires. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 9 липня 2017.
  24. ↑ Stephane Yelle. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 9 липня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=НХЛ_у_сезоні_2009—2010&oldid=40428050