Найманий робітник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Педер Северін Крейєр, « Французькі наймити», 1879 рік.

На́йманий робітник — це фізична особа, яка виконує роботу за наймом, уклала письмовий трудовий договір, контракт чи усну угоду з керівником підприємства будь-якої форми власності із визначенням умов трудової діяльності особи, за якою вона одержує обговорену при найманні оплату готівкою або в натуральному вигляді.

Наймит[ред. | ред. код]

Докладніше: Батрак

Наймити[1] або батраки́[2] — суспільна верства, яка, не маючи інших засобів до нормального існування, крім власної праці, працює на власника, що володіє основними засобами виробництва.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]