Нартов Андрій Констянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андрій Нартов
Nartov.jpg
Народився 28 березня (10 квітня) 1693(1693-04-10)
Москва, Московське царство
Помер 16 (27) квітня 1756(1756-04-27) (63 роки)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Олександро-Невська лавра
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність інженер, винахідник, turner[d] і письменник
Відомий російський вчений, механік та скульптор,
Родичі остання спадкоємиця Нартова Таміла
Діти А. А. Нартов, С. А. Нартов

Андрій Констянтинович Нартов (нар. 28 березня (10 квітня) 1693(16930410) — пом. 16 (27) квітня 1756, Санкт-Петербург) — російський вчений, механік та скульптор, статський радник, член Академії наук (1735—1756).

Життєпис[ред.ред. код]

Починаючи з 1712 розробив та побудував ряд механізованних верстатів для отримання копіюванням барельєфів та виробів прикладного мистецтва. Близько 1718 р. посланий царем в Пруссію, Голландію, Францію та Англію для вдосконалення в токарному мистецтві та отриманні знань в механіці та математиці.

Після повернення з-за кордону Петро I поручив йому завідувати своєю токарнею, яку Нартов розширив та поповнював новими машинами, вивезеними та виписанними із-за кордону.

Нартов розробив конструкцію першого у світі токарно-гвинторізного верстата з механізованним супортом та набором змінних зубчатих коліс (1738)

Праці[ред.ред. код]

  • «Театрум махинарум» (1737—1756, зберіглася в рукописі)

Посилання[ред.ред. код]

  • Біографія А. К. Нартова
  • Біографія А. К. Нартова
  • Загорский Ф. Н., Андрей Константинович Нартов, Л., 1969.
  • Н. Г. Устрялов, «История царствования Петра Великого» (т. I)
  • Л. Н. Майков, «Рассказы Нартова о Петре Великом»
  • Пекарский, «История Российской Академии»
  • Биография в Русском биографическом словаре (djvu)
  • И. А. Дружинский и Е. П. Федосеева. «Театрум Махинарум» А. К. Нартова. К 200-летию со дня смерти А. К. Нартова Л., 1956
  • Данилевский В.В. Нартов и Ясное зрелище машин. Монография под ред. А.С. Бриткина, М.-Л.: Машгиз, 1958. - 272 с.


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.