Нартов Андрій Констянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Андрій Нартов
Nartov.jpg
Народився 28 березня (10 квітня) 1693(1693-04-10)
Москва, Московське царство
Помер 16 (27) квітня 1756(1756-04-27) (63 роки)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Олександро-Невська лавра
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність інженер, винахідник, токар, письменник
Відомий російський вчений, механік та скульптор,
Заклад
Членство Російська академія наук
Родичі остання спадкоємиця Нартова Таміла
Діти А. А. Нартов, С. А. Нартов

Андрій Констянтинович Нартов (нар. 28 березня (10 квітня) 1693(16930410) — пом. 16 (27) квітня 1756, Санкт-Петербург) — російський вчений, механік та скульптор, статський радник, член Академії наук (1735—1756).

Життєпис[ред.ред. код]

Починаючи з 1712 розробив та побудував ряд механізованних верстатів для отримання копіюванням барельєфів та виробів прикладного мистецтва. Близько 1718 р. посланий царем в Пруссію, Голландію, Францію та Англію для вдосконалення в токарному мистецтві та отриманні знань в механіці та математиці.

Після повернення з-за кордону Петро I поручив йому завідувати своєю токарнею, яку Нартов розширив та поповнював новими машинами, вивезеними та виписанними із-за кордону.

Нартов розробив конструкцію першого у світі токарно-гвинторізного верстата з механізованним супортом та набором змінних зубчатих коліс (1738)

Праці[ред.ред. код]

  • «Театрум махинарум» (1737—1756, зберіглася в рукописі)

Посилання[ред.ред. код]

  • Біографія А. К. Нартова
  • Біографія А. К. Нартова
  • Загорский Ф. Н., Андрей Константинович Нартов, Л., 1969.
  • Н. Г. Устрялов, «История царствования Петра Великого» (т. I)
  • Л. Н. Майков, «Рассказы Нартова о Петре Великом»
  • Пекарский, «История Российской Академии»
  • Биография в Русском биографическом словаре (djvu)
  • И. А. Дружинский и Е. П. Федосеева. «Театрум Махинарум» А. К. Нартова. К 200-летию со дня смерти А. К. Нартова Л., 1956
  • Данилевский В.В. Нартов и Ясное зрелище машин. Монография под ред. А.С. Бриткина, М.-Л.: Машгиз, 1958. - 272 с.