Інженерні війська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Умовне позначення інженерних військ НАТО
Протитанкові загородження
Інженерний бульдозер
Понтонний міст наводиться через річку Рейн. 1945
Дот

Інжене́рні війська́ (ІВ) — спеціальні війська, рід у сухопутних військах в арміях більшості держав, призначений для інженерного забезпечення бойових дій частин, з'єднань і об'єднань всіх видів збройних сил.

Історія[ред. | ред. код]

На піку свого розквіту територія Римської імперії охоплювала майже 1,7 мільйона квадратних кілометрів і включала в себе більшу частину південної Європи. Для ефективного управління настільки великою державою римляни побудували найскладніші системи доріг, з тих, які коли-небудь існували в стародавньому світі. Ці римські дороги, багато з яких використовуються і сьогодні, були побудовані з суміші землі, гравію і цегли, зробленої з граніту або загартованої вулканічної лави. Римські інженери дотримувалися суворих стандартів при проектуванні своїх магістралей і створення доріг із вигнутим мощенням для кращого відведення води. До 200 року н. е. римляни побудували більше 50 000 кілометрів доріг, в першу чергу, для військових цілей. Магістралі дозволяли римському легіону долати 25 миль в день, а широка мережа поштових відділень сприяла тому, що секретні повідомлення та інші дані розвідки передавалися з вражаючою швидкістю. Цими дорогами часто управляли так само, як сьогодні сучасними шосе. Кам'яні покажчики відстаней та інформаційні знаки повідомляли мандрівникам відстані до місць призначення, в той час як спеціальні групи з римських солдатів діяли як дорожній патруль.

Подібні війська існували ще за часів Русі. Сапери, споряджені сокирами та шанцевим інструментом, окрім прокладання шляхів та спорудження метальних і облогових знарядь, під час штурму міста запалювали частокіл укріплення прорубуючи у ньому прохід для важкої піхоти. Ці спеціалісти були праобразом вітчизняних військово-інженерних військ.[1]

Призначення та склад[ред. | ред. код]

Інженерні війська складаються зі з'єднань, частин і підрозділів різного призначення:

  • інженерно-саперних (саперних),
  • штурмових,
  • загороджень і розгороджень,
  • інженерно-дорожніх,
  • мостобудівних (мостових),
  • понтонно-мостових (понтонних),
  • переправно-десантних (амфибійних),
  • відновлення та захисту,
  • позиційних,
  • маскувальних,
  • польового водопостачання (видобутку води),
  • інженерно-аеродромних,
  • морських інженерних,
  • інженерно-базових,
  • інженерно-будівельних і інших.

В арміях деяких держав є інженерні частини й підрозділи для застосування ядерних мін (фугасів). Організаційно інженерні війська входять до складу об'єднань, з'єднань і частин видів збройних сил, родів військ і резерву головного (верховного) командування. В Україні інженерні війська підпорядковані Головному управлінню оперативного забезпечення Збройних Сил ГШ ЗСУ.

У бою та операції інженерні війська виконують найскладніші завдання інженерного забезпечення, що вимагають спеціальної підготовки особового складу, застосування різної інженерної техніки й інженерних боєприпасів. Їхніми основними завданнями є:

  • Інженерна розвідка противника місцевості та об'єктів;
  • Фортифікаційне обладнання районів, рубежів, позицій, що займаються військами, районів розгортання пунктів управління;
  • Влаштування та утримання інженерних загороджень, здійснення руйнувань;
  • знищення (знешкодження) ядерних мін противника;
  • Пророблення та утримання проходів в інженерних загородженнях та руйнуваннях;
  • Влаштування переходів через перешкоди;
  • Знищення виявлених розвідувально-сигнальних приладів противника;
  • Розмінування місцевості та об'єктів;
  • Підготовка та утримання шляхів руху військ, підвозу та евакуації;
  • Обладнання та утримання переправ при форсуванні (подоланні) водних перешкод;
  • Інженерні заходи з маскування військ та об'єктів;
  • Інженерні заходи з забезпечення дій вертольотів дивізії;
  • Інженерні заходи з ліквідації наслідків ядерних ударів противника;
  • Добування, очищення води та обладнання пунктів польового водопостачання.

В арміях деяких країн на інженерні війська покладає, крім того, устаткування аеродромів, прокладка й утримання польових трубопроводів, утримання внутрішніх водних шляхів, виконання топографічних, картографічних і геодезичних робіт та інше

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бережинський В. Г. Мілітарія Київської Русі — К.: «Стародавній Світ», 2014. — 370 с. (59 с.) ISBN 978-966-2606-23-6

Література[ред. | ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія. том 3 «від ГРАЖДАНСКАЯ — до ЙОКОТА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 3. — С. 544-547. — ISBN 00101-236. (рос.)
  • Инженерные войска в боях за Советскую Родину. — М.: Воениздат, 1970

Джерела та посилання[ред. | ред. код]