Нафтогазові суміші

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нафтогазові суміші (рос. нефтегазовые смеси; англ. oil and gas mixtures, нім. Erdöl- und Erdgas-Gemische n pl) – вуглеводневі багатокомпонентні

системи, які складаються в основному з парафінових, нафтенових і ароматичних вуглеводнів, а також можуть містити азот, діоксид вуглецю,

сірководень, меркаптани, гелій, сірку, кисень, ртуть, пару води.

Інформацію про фазовий стан Н.с. дають фазові діаграми, які мають петлеподібний вигляд. Розміщення характерних точок – критичної точки К

(точка, в якій рідка і газоподібна фази стають ідентичними за своїми властивостями, їй відповідають критична температура Тк і критичний тиск рк),

крикондентерми КТ (відповідає максимальній температурі, при якій можуть співіснувати рідка і газова фази) і криконденбари КБ (максимальний тиск,

при якому можуть співіснувати обидві фази) – на фазовій діаграмі відносно один одного і ширина петлі діаграми залежить від хімічного складу

суміші і концентрації компонентів у ній (при досягненні концентрації якого-небудь компонента суміші 100% критична точка, крикондентерма і

криконденбара зливаються в одну точку і діаграма Н.с. перетворюється у фазову діаграму чистої речовини). Співвідношення між термобаричними

умовами, в яких знаходиться Н.с., і характерними точками фазової діаграми визначає фазовий стан суміші.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]