Нацистське вітання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Bundesarchiv Bild 102-04481B, Berlin, Maifeier auf dem Tempelhofer Feld.jpg

Гі́тлерівське віта́ння (нім. Hitlergruß) — вітання у Третьому Рейху, яке складалося з підняття правої руки і вигуку нім. Heil Hitler! Руку піднімали під кутом 45 градусів з розпрямленою долонею. Серед вищих чинів — напівзігнутою, рядових і перед старшими по званню — повністю випрямленою. Вигук нім. Heil Hitler! — «хай живе Гітлер, слава Гітлеру» іноді замінювали на просто нім. Heil! При звертанні до самого Гітлера він не називався у третій особі, а казали нім. Heil! або нім. Heil, mein Führer! Це вітання було частиною культу особистості Гітлера. Було прийнято у державних установах, НСДАП, СС, але широко використовувалося й неофіційно.

Фраза нім. Heil Hitler широко вживалася у письмовому вигляді, зазвичай у кінці листів (у тому числі і особистих, оголошеннях, наказах).

Нацистське вітання часто плутають з римським салютом, оскільки воно було запозичене нацистами з Італії, де використовувалося як вітання фашистів та називалося римським салютом. Однак при римському вітанні рука іде до вітального жесту від серця, у той час як у нацистському воно йде одразу від землі. У фашистському вітанні поєдналися елементи історичного староримського салюту та урочистий жест християн.

Згідно з римськими ідеологами, підняття руки при вітанні з гаслом нім. Heil! було прийнято у стародавніх германців при обранні королів; жест трактувався як вітання піднятим списом. Як офіційна назва часто використовувася термін «Німецьке вітання». У Стародавньому Римі аналогічний жест використовувався клієнтами у якості вітання та побажання здоров'я своєму патрону (існує версія, що спочатку цим жестом вказували на пагорб, на якому розташовувався храм бога здоров'я), пізніше, коли імператор став «патроном всіх римлян» — для вітання імператора.

Зіґ хайль![ред.ред. код]

Зіґ хайль! (нім. Sieg Heil! — «Хай живе Перемога!» або «Слава Перемозі!») — інше поширене гасло, яке вигукується одночасно з нацистським вітанням (особливо на масових зборах). Як офіційне привітання не використовували. Адольф Гітлер та інші вожді партії найчастіше повторювали ці слова в кінці своїх промов триразово: «Зіґ… хайль! Зіґ… хайль! Зіґ… хайль!» — що видно з «Тріумфу волі» та інших документальних джерел.

Гасло було придумане Рудольфом Гессом: на одному із з'їздів НСДАП у Нюрнберзі після промови Гітлера він почав його викрикувати; гасло було відразу підхоплене багатотисячним натовпом, що слухало фюрера.

Джерела[ред.ред. код]

  • Kershaw, Ian (2000). Hitler: 1936–45 : Nemesis (вид. illustrated). W. W. Norton & Company. ISBN 978-0-39-304994-7. 
  • Kershaw, Ian (2001). The "Hitler myth": image and reality in the Third Reich (вид. 2, reissue). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-280206-4. 
  • Allert, Tilman; Translated by Jefferson Chase (April 2009). The Hitler Salute: On the Meaning of a Gesture (вид. Picador). Picador. ISBN 978-0-31-242830-3. 
  • Winkler, Martin M. (2009). The Roman Salute: Cinema, History, Ideology. Columbus: Ohio State University Press. ISBN 978-0-81-420864-9.