Тріумф волі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Triumph des Willens M:
Triumph des Willens
Bundesarchiv Bild 102-16196, Nürnberg, Reichsparteitag, SA- und SS-Appell.jpg
загони СС та СА
Жанр документальний фільм[1][2] і Пропагандистський фільм
Режисер Лені Ріфеншталь
Продюсер Лені Ріфеншталь
Сценарист Лені Ріфеншталь
Волтер Рутман
У головних
ролях
Адольф Гітлер
Генріх Гіммлер
Віктор Лутце
інші провідні нацисти
30 000 рядових учасників
Оператор Сепп Аллгаєр
Франц Файмаєр
Композитор Герберт Віндт
Ріхард Вагнер
Монтаж Лені Ріфеншталь
Кінокомпанія Reichsparteitag-Film
Дистриб'ютор Universum Film AG
Тривалість 114 хвилин
Мова німецька
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Рік 1935
Дата виходу 28 березня 1935
IMDb ID 0025913
CMNS: Тріумф волі на Вікісховищі

Тріумф волі (нім. Triumph des Willens) — фільм 1935 року режисером якого була Лені Ріфеншталь. У фільмі висвітлено перебіг партійного з'їзду НСДАП 1934 року в Нюрнберзі, в якому взяло участь понад 700 тисяч прибічників нацистів.[3] Фільм містить витяги з виступів різних нацистських лідерів на з'їзді, зокрема фрагменти виступів Адольфа Гітлера, Рудольфа Гесса, і Юліус Штрайхер, на які накладено кадри вишколених бійців СА та СС. Гітлер наказав зняти цей фільм і при його створенні став неофіційним виконавчим продюсером, його ім'я з'являється в початкових титрах. Головною темою фільму є повернення Німеччини як великої держави, з Гітлером на чолі, котрий принесе нації славу. Оскільки фільм був знято після Ночі довгих ножів, багато провідних членів SA у фільмі відсутні, оскільки були страчені в 1934 році. В попередньому фільмі Ріфеншталь «Перемога віри» (нім. Der Sieg des Glaubens) Гітлер був знятий разом з Ернстом Ремом на з'їзді партії в 1933 році, однак потім всі копії фільму були знищені. Тим не менш, одна копія збереглася у Великій Британії, і тепер доступна в інтернет-архіві.

Тріумф волі був випущений в 1935 році і став яскравим прикладом пропаганди в історії кіно. Методи Ріфеншталь, такі як переміщення камери, використання лінз з великим фокусом для створення викривленої перспективи, аерофотозйомка і революційний підхід до використання музики і кінематографії, заробили Тріумф волі одним з найвидатніших фільмів в історії . Ріфеншталь отримала кілька нагород, не лише в Німеччині, але і в США, Франції, Швеції та інших країнах. Фільм був популярний в Третьому рейху, і досі продовжує впливати на художні та документальні фільми.[4] Тим не менш, фільм заборонений до показу в Німеччині через підтримку нацизму та численні зображення свастики.

Припускають, що серія фільмів Френка Капри «За що ми б'ємося» були створені під безпосереднім впливом і як відповідь США на Тріумф волі .

Література[ред.ред. код]

  • Cheshire, Ellen (2000). Leni Riefenstahl: Documentary Film-Maker Or Propagandist?. Kamera. 
  • Kershaw, Ian (1987). The Hitler Myth. Oxford, NY: Oxford University Press. с. 48–49. ISBN 0-19-821964-4. 
  • Ширер, Вільям. Берлінський щоденник: Журнал іноземного кореспондента 1934–1941. Нью-Йорк, Альфред А. Кнопф, 1941. Включає в себе описання Нюрнберзького з'їзду 1934 року очима сучасника.
  • Smith, David Calvert (1990). Triumph of the Will: A Film by Leni Riefenstahl. Richardson, TX: Celluloid Chronicles Press. Архів оригіналу за 2002-02-20.  (Повний сценарій)
  • Welch, David (1993). [[[:en:The Third Reich]] The Third Reich Politics and Propaganda]. New Fetter Lane, London: Routledge. с. 65–72. ISBN 0-415-09033-4. 

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.imdb.com/title/tt0025913/
  2. https://www.filmaffinity.com/en/film241205.html
  3. Barsam, Richard M (1975). Filmguide to Triumph of the Will. Bloomington, IN: Indiana University Press. с. 21. 
  4. Hinton, David B. (1975). Triumph of the Will: Document or Artifice?. Cinema Journal 15 (1) (University of Texas Press). с. 48–57. 

Посилання[ред.ред. код]