Гасло
Га́сло (від пол. hasło, досл. умовне слово, пароль), сло́ган (від англ. slogan) чи ло́зунг (від нім. Losung) — висловлена у стислій формі ідея, політична вимога, завдання; заклик; умовний знак для дії.[1]
Політичні партії у своїй діяльності широко послуговуються гаслами, щоб донести до виборців свою позицію, схилити їх на свій бік. Страйкарі використовують гасла, щоб стисло висловити головні вимоги.
Гасла в письмовій формі набувають вигляду плакатів.
Головне чітко розуміти різницю між девізом, та гаслом. Гасло — це фраза для захоплення уваги, яка використовується для просування або реклами. Девіз же виражає віру або ідеал особи, групи або організації.
Початкове використання терміна стосується застосування гасла як кланового девізу в гельських військах. Маркетингові гасла часто називають tagline у Сполучених Штатах або strapline у Великій Британії. У Європі використовують терміни baselines, signatures, claims або pay-offs.[2] «Sloganeering» — це переважно зневажливий термін для діяльності, яка зводить дискурс до рівня гасел.[3]
Гасла використовуються для передавання повідомлення про продукт, послугу або справу, яку вони представляють. Вони можуть мати музичне звучання або бути оформленими як пісня. Гасла часто застосовують для привернення уваги аудиторії, на яку вони спрямовані. Якщо гасло використовується з комерційною метою, його зазвичай формулюють так, щоб воно було легким для запам'ятовування і привабливим, аби споживач міг асоціювати гасло з продуктом, який воно представляє.[4][5] Гасло є частиною виробничого аспекту, що допомагає створити образ продукту, послуги або справи, яку воно представляє. Гасло може складатися з кількох простих слів, об'єднаних у фразу, яку можна використовувати повторювано. У комерційній рекламі корпорації використовують гасла як частину промоційної діяльності.[5] Гасла можуть стати глобальним способом ідентифікації товару або послуги, наприклад, гасло компанії Nike — 'Just Do It' — допомогло зробити Nike впізнаваним брендом у всьому світі.[6]
Гасла повинні привертати увагу аудиторії та впливати на думки споживачів щодо того, що купувати.[7] Компанії використовують гасла для формування сприйняття свого продукту споживачами у порівнянні з іншими. Гасла також можуть надавати інформацію про продукт, послугу або справу, яку вони рекламують. Мова, що використовується в гаслах, є ключовою для повідомлення, яке вони мають передати. Актуальні слова можуть викликати різні емоції, з якими споживачі асоціюватимуть цей продукт.[7] Використання вдалих прикметників робить гасло ефективним; у поєднанні з описовими іменниками вони допомагають передати значення повідомлення через слова.[8] Коли гасло використовується в рекламних цілях, його мета — продати продукт або послугу якомога більшій кількості споживачів через повідомлення та інформацію, які воно надає.[9] Повідомлення гасла може містити інформацію про якість продукту.[9] Прикладами слів, які можуть спрямовувати споживчі уподобання на користь певного продукту та його якостей, є: добрий, гарний, справжній, кращий, чудовий, ідеальний, найкращий і чистий.[10] Гасла можуть впливати на поведінку споживачів під час вибору продукту для купівлі.
Гасла подають інформацію споживачам у привабливій і творчій формі. Гасло може використовуватися для потужної справи, де вплив повідомлення є критично важливим.[11][12] Гасло може бути використане для підвищення обізнаності про актуальну справу; одним зі способів є демонстрація істини, яку ця справа підтримує.[12] Гасло має бути чітким і мати підтримувальне повідомлення. Гасла у поєднанні з діями можуть забезпечити впливову основу для того, щоб справа була помічена цільовою аудиторією.[13] Гасла, незалежно від того, чи використовуються вони з рекламною метою, чи для соціальних справ, передають публіці повідомлення, яке формує думку аудиторії щодо предмета гасла.
«Добре відомо, що текст, який людина чує або читає, становить лише 7% отриманої інформації. Як наслідок, будь-яке гасло виконує лише допоміжну функцію». (Rumšienė & Rumšas, 2014).[14] Розгляд гасла як допоміжного елемента образу та представлення бренду допомагає зрозуміти, чому рекламодавцям необхідно обережно підходити до його формування, оскільки воно має узгоджуватися з іншими складовими образу бренду — логотипом і назвою. Наприклад, якщо гасло просуває ідею «екологічності», але логотип і назва майже не демонструють турботи про довкілля, бренду буде складно інтегрувати ці компоненти в успішний бренд-образ, оскільки вони не поєднуються в єдине цілісне уявлення.
Гасла широко використовувалися в протестах протягом сотень років, однак їх застосування різко зросло після появи масових медіа, зокрема зі створенням Гутенбергового друкарського верстата, а згодом і сучасних масових медіа на початку XX століття. Прикладами використання гасел у контексті протестів у давнину є повстання Ніка, під час якого вигук «Nika!» (перемога грецькою мовою) використовувався як об'єднавчий заклик і ледь не призвів до падіння Візантійської імперії за правління Юстиніана I. Основи ефективності гасел відзначали багато політичних діячів, і диктатори також звертали увагу на їхню дієвість. У своїй праці Mein Kampf Гітлер зазначав, що слід постійно повторювати одні й ті самі тези незалежно від їхньої філософської чи фактичної обґрунтованості, радячи проголошувати в політиці «великі брехні».[15][16]
Основи цього простого пропагандистського ефекту були використані нацистським і радянським режимами, що відображено в їхніх пропагандистських плакатах.[17][18][19] На противагу цьому, гасла часто використовуються в ліберальних демократіях та низових організаціях у межах виборчих кампаній. Зі зростанням швидкості та обсягу інформації в сучасну епоху гасла стали невід'ємною частиною будь-якої кампанії й часто використовуються профспілками під час страйків для негайного донесення своїх вимог.
Це відзначали багато науковців. Наприклад, Ноам Хомський у праці Manufacturing Consent звертає увагу на тривожне злиття медіа та реальності. Хомський розглядає ці основи та потенційні небезпеки такого явища, особливо в контексті корпорацій і створення реклами, яка або намагається наділити повноваженнями, або виключити глядача, заохочуючи групову ідентичність з метою стимулювання споживання. Хоча Manufacturing Consent розглядає використання гасел у контексті національної пропаганди, Хомський стверджує, що національна та капіталістична пропаганда є внутрішньо пов'язаними й не є чітко відокремленими одна від одної.[20] Гасла часто використовуються в кампаніях з дезінформації як швидкі та безпосередні форми пропаганди, що добре підходять для сучасних форматів соціальних мереж. Ранні автори, такі як Джордж Орвелл, зазначали ефективність використання коротких, некритичних гасел для формування покірного населення, що відображено насамперед у романі 1984 як загальній критиці маніпулювання мовою.[21]
- ↑ Гасло // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Foster, Timothy R. V. The Art and Science of the Advertising Slogan. adslogans.co.uk. Архів оригіналу за 24 квітня 2011. Процитовано 31 січня 2026.
- ↑ Daly, Kathleen (1993). Class-Race-Gender: Sloganeering in Search of Meaning. Social Justice. 20 (1/2 (51-52)): 56—71. JSTOR 29766732.
- ↑ Ke, Qunsheng; Wang, Weiwei (1 лютого 2013). The Adjective Frequency in Advertising English Slogans. Theory and Practice in Language Studies. 3 (2). CiteSeerX 10.1.1.735.7047. doi:10.4304/tpls.3.2.275-284.
- ↑ а б Ke. Wang 2013, p. 276.
- ↑ Lewis Silkin - Error 404. Lewis Silkin.
- ↑ а б Ke. Wang 2013, p. 277.
- ↑ Ke. Wang 2013, p. 278.
- ↑ а б Ke. Wang 2013, p. 279.
- ↑ Ke. Wang 2013, pp. 278–280.
- ↑ Kohl F. David. (2011). Getting the Slogan Right. The Journal of Academic Librarianship, 37(3), 195–196
- ↑ а б Kohl 2011, p. 195.
- ↑ Colla, E. (2014). The People Want. Middle East Research and Information Project. Retrieved from www.merip.org/mer/mer263/people-want.
- ↑ Rumšienė, G. R.; Rumšas (2014). Shift of emphasis in advertisement slogan translation. Language in Different Contexts / Kalba Ir Kontekstai.
- ↑ Mein Kampf (My Struggle) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
- ↑ Marjorie Van de Water (1938). Propaganda. The Science News-Letter. 34 (15): 234—235. doi:10.2307/3914714. JSTOR 3914714.
- ↑ Lasswell, Harold D. (1951). The Strategy of Soviet Propaganda. Proceedings of the Academy of Political Science. 24 (2): 66—78. doi:10.2307/1173235. JSTOR 1173235.
- ↑ Michael, Robert; Doerr, Karin (2002). Nazi-Deutsch/Nazi German: An English Lexicon of the Language of the Third Reich (PDF). Arild Hauges Runer.
- ↑ Doob, Leonard W. (1950). Goebbels' Principles of Propaganda. Public Opinion Quarterly. 14 (3): 419. doi:10.1086/266211. S2CID 145615085.
- ↑ Zhang, Yonghong; Lee, Ching Kwan (15 липня 2019). Manufacturing Consent: How Grassroots Government Assimilates Public Resistance. Urban Chinese Governance, Contention, and Social Control in the New Millennium: 6—38. doi:10.1163/9789004408616_003. ISBN 9789004408623. S2CID 203154512 — через brill.com.
- ↑ The functions of the narrative structure in Nineteen-eighty four: A look into the three-part novel and its relation to the author's warning message. Federal University of Technology – Paraná, By: Maior, Felipe Souto, 28 February 2014 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
- Стаття «Гасло» [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.] // «Словник української мови в 11 томах», т. 2. — К: Наукова думка, 1971. — с. 39.
- Стаття «Гасло» // «Етимологічний словник української мови» в 7 томах, том 1. — К: Наукова думка, 1982. — с. 480
- Гасло політичне //Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
- О. Панфілов. Гасло політичне // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — 808 с. ISBN 978-966-611-818-2
- [[https://web.archive.org/web/20210614180919/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] Гасло] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 230. — 1000 екз.