На останньому подиху
На останньому подиху | |
|---|---|
| À bout de souffle | |
 | |
| Жанр | Драма |
| Режисер | Жан-Люк Годар |
| Продюсер | Georges de Beauregardd |
| Сценарист |
Жан-Люк Годар Клод Шаброль |
| У головних ролях |
Жан-Поль Бельмондо Джин Сіберг |
| Оператор | Рауль Кутар |
| Композитор | Марсіаль Солаль |
| Художник | Клод Шаброль |
| Дистриб'ютор | Union générale cinématographiqued і Netflix |
| Тривалість | 90 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |
 Франція |
| Рік | 1960 |
| Кошторис | FRF 400 000 |
| IMDb | ID 0053472 |
 На останньому подиху у Вікісховищі | |
«На останньому подиху» (фр. À bout de souffle) — дебютний повнометражний фільм Жана-Люка Годара 1960 року. Одна з найвідоміших картин «французької нової хвилі», з Жаном-Полем Бельмондо і Джин Сіберг у головних ролях.
Сюжет[ред. | ред. код]
Мішель Пуакар — молодий злочинець викрадає у Марселі автомобіль і їде на ньому до Парижа. На виїзді із міста його починають переслідувати поліцейські. Втікаючи від переслідування, він убиває одного з них. Без грошей і переслідуваний поліцією Мішель повертається до своєї подружки-американки Патриції, студентки Сорбони та журналістки. Попри сумніви Патриція все ж вирішує сховати Мішеля. Вони проводять час разом: кохаються, викрадають автомобілі, щоб заробити гроші на по́дорож до Італії. Чим ближче поліція — тим більше хоробрості у Мішеля. І тим більше зростає напруга історії.
У ролях[ред. | ред. код]
- Жан-Поль Бельмондо — Мішель Пуакар
- Джин Сіберг — Патриція Франчіні
- Данієль Буланже — поліцейський-інспектор
- Жан-П'єр Мельвіль — Парвулеско, письменник
- Анрі-Жак Юе — Антоніо Берутті
- Ван Дауде — епізод
- Клод Мансар — Клодіюс Мансар
- Жан-Люк Годар — епізод
- Рішар Бальдуччі — Толмачов
- Роже Анен — Кел Зомбах
- Андре Ес Лабарт — епізод
- Ліліана Давід — епізод
- Мішель Фабр — інспектор поліції
- Ліліан Робін — епізод
- Жан-Луї Рішар — журналіст
- Жан Душе — журналіст
- Раймонд Хантлі — журналіст
- Філіпп де Брока — журналіст
- Луїгі — епізод
- Жозе Беназераф — епізод
- Жерар Браш — фотограф
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Режисер — Жан-Люк Годар
- Сценаристи — Жан-Люк Годар, Клод Шаброль
- Оператор — Рауль Кутар
- Композитор — Марсіаль Солаль
- Продюсер — Жорж де Борежар
Нагороди[ред. | ред. код]
Берлінський міжнародний кінофестиваль:
- 1960: Премія «Срібний ведмідь» найкращому режисеру — Жан-Люк Годар
Синдикат французьких кінокритиків:
- 1961: Critics Award за найкращий фільм — Жан-Люк Годар
Приз Жана Віго
- 1960: Prix Jean Vigo — Жан-Люк Годар
Номінація на премію «БАФТА» у 1962 році.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Слоган фільму: «The film that was banned for 4 years. Why..?» («Фільм, який було заборонено на 4 роки. Чому..?»).
- У 1983 році Джим Макбрайд зняв «римейк «На останньому подиху»» («Breathless») з Річардом Гіром у головній ролі.
- Щоб зробити гру акторів більш невимушеною, Годар пояснював акторам, що від них вимагається у сцені прямо під час зйомок.
- Мішель Пуакар згадує когось на ім'я Боб Монтаньє. Боб Монтаньє — це головний герой фільму Жана-П'єра Мельвіля «Боб-гравець» (1955).
- Сам Мельвіль з'являється в епізодичній ролі письменника Парвулеску, у якого бере своє перше іинтерв'ю Патриція.
- Мішель Пуакар у фільмі часто називається Ласло Коваксом. Ласло Ковакс — це персонаж поставленого у 1959 році Клодом Шабролем фільму «На подвійний оберт ключа».
- Годар не міг собі дозволити операторський візок, тому оператора у багатьох сценах катали на стільці з коліщатами. Він запозичив цю техніку у Жана-П'єра Мельвіля.
- Впливовий американський кінокритик Роджер Еберт назвав «На останньому подиху» найкращим дебютом в історії кіно з часів «Громадянина Кейна»
Посилання[ред. | ред. код]
- На останньому подиху на сайті IMDb (англ.)
- Жан-Люк Годар.« На последнем дыхании.» [Архівовано 11 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Александр Тарасов. «Годар как Вольтер» [Архівовано 28 грудня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Інформація і фотогалерея на сайті tribaal.online.fr [Архівовано 10 травня 2008 у Wayback Machine.](фр.)
|
| ||||||||
