Неаполітанська затока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Неаполітанська затока
італ. Golfo di Napoli
40°44′19″ пн. ш. 14°18′05″ сх. д. / 40.73861° пн. ш. 14.30139° сх. д. / 40.73861; 14.30139Координати: 40°44′19″ пн. ш. 14°18′05″ сх. д. / 40.73861° пн. ш. 14.30139° сх. д. / 40.73861; 14.30139
Частина від Тірренське море
Море Тірренське море
Прибережні країни Італія Італія
Площа 870 км²
Довжина берегової лінії 30 кілометр
Середня глибина 170 м
Вливаються
  • Сарно
  • Міста та поселення Поццуолі, Неаполь, Торре-дель-Греко, Кастелламмаре-ді-Стабія.
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames 3172393
    У проєкті OpenStreetMap r8222502  ·R
    Неаполітанська затока. Карта розташування: Італія
    Неаполітанська затока
    Неаполітанська затока
    Неаполітанська затока (Італія)
    Мапа
    CMNS: Неаполітанська затока у Вікісховищі

    Неаполітанська затока (італ. Golfo di Napoli; неап. Gurfo 'e Napule; лат. Crater) — частина Тірренського моря, розташована на західному березі Італії, відома красою навколишньої місцевості, багата тваринним світом.

    Короткий опис[ред. | ред. код]

    Від мису Мізено на заході до мису Кампанелла на сході 30 км завширшки. Береги густо населені. Біля західної околиці — великі острови Іскія та Прочида, біля східної — Капрі.

    Навколо Неаполітанської затоки з північного заходу на південний схід розташовані:

    На південному сході затоки розташований півострів Сорренто.

    На береах цього заливу в районі Cape Posillipo розташована Римська вілла, знаменита своєю базилікою (79 рік н.е.) з уранового скла[1]


    Вид на затоку з міста Кастелламмаре-ді-Стабія.
    Вид на затоку із замку Сант-Ельмо, Неаполь. Ліворуч на узбережжі вулкан Везувій

    Посилання[ред. | ред. код]

    1. (PDF) Uranium - The Element: Its Occurrence and Uses. ResearchGate (англ.). Процитовано 8 червня 2019.