Неаполітанське морозиво
 | |
| Походження |
 Італія і  Німеччина |
|---|---|
| Необхідні компоненти | Ванільне морозиво |
Неаполітанське морозиво, іменоване в Німеччині Князь Пюклер (нім. Fürst-Pückler-Eis, фр. demi-glace à la Pückler) — один з різновидів морозива, що містить три різних сорти морозива, заморожені спільно.
За поширеною версією, своєю назвою морозиво завдячує численним італійським емігрантам, які у великій кількості почали виїжджати до Америки наприкінці XIX століття. Серед них були вихідці з Неаполя, що почали виготовляти в Новому Світі Неаполітанське морозиво. У 1870-і роки американці дізналися про спумоні - інший різновид морозива, зробленого з декількох різнокольорових шарів, якраз через неаполітанське морозиво. Спочатку італійці робили своє «морозиво Неаполя» у вигляді кольорів прапора Італії. Для цього використовувалося фісташкове, ванільне та полуничне морозиво, що давало відповідно зелений, білий та червоний кольори солодкому виробу. Однак згодом стала популярнішою інша версія морозива, яке прийнято називати неаполітанським. У сучасному (і давно усталеному) варіанті неаполітанське морозиво виготовляється з комбінації шоколадного, ванільного та полуничного морозива.[1].
Згідно з німецькими джерелами, найраніший рецепт приготування цього виду морозива належить придворному кухареві та кондитерові Прусського королівського двору Луї-Фердинанду Юнгіусу. У 1839 році він у своїй «Книзі кухарського мистецтва» із захопленням описує це вершкове морозиво, яке складається з трьох шарів.[2] Свою німецьку назву морозиво отримало на честь князя (фюрста) Германа фон Пюклер-Мускау (1785—1871)[3][4][5].
Основними складовими «Фюрсту Пюклера» були збиті вершки, цукор та свіжі фрукти, які в зимовий час замінювалися конфітюром. Все це нарізалося шарами, через високий вміст жирів у вершках морозиво заморожувалося лише наполовину. Пізніше в розвиток цього рецепту виділилося виробництво з шоколадного, ягідного (полуничного або малинового) і ароматизованого лікером мараскіно макрун — морозива. Наразі макруни як сировина більше не використовуються, і «Фюрст Пюклер» має вигляд комбінації з трьох шарів - шоколадного, ягідного (найчастіше полуничного) та ванільного сортів. Дуже популярним є порційне морозиво із цих трьох шарів, прокладених між двома вафлями. У промисловому виробництві морозива в Німеччині, Австрії та Швейцарії також використовується позначення «за рецептом князя Пюклера» («nach Fürst-Pückler-Art»).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jeri Quinzio,Geraldine M. Quinzio. books.google.ru «Of Sugar and Snow: A History of Ice Cream Making» (англ.). Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015.
- ↑ Vollständige[n] und umfassende[n] theoretisch-praktische[n] Anweisung der gesammten Kochkunst. Ein auf dreißigjährige Erfahrung gegründetes Lehr- und Hülfsbuch für die größten herrschaftlichen Tafeln, so wie für die Haushaltungen aller Stände; mit besonders lehrreichen Nachweisungen über die für die Kochkunst dargebotenen Natur-Erzeugnisse in folgerechter Tafelordnung mit deutschen und französischen Benennungen zusammengestellt und bearbeitet von L. F. Jungius, Mundkoch Sr. Majestät des Königs von Preußen. In drei Bänden. Dritter Band. Berlin, bei G. Reimer. 1839.
- ↑ Bernd-Ingo Friedrich (01. Feb. 2008). Fürst-Pückler-Eis-Geschichte, -Geschichten und -Rezepte (нім.). kulturpixel.de. Процитовано 7 серпня 2015.
- ↑ Таємниці зоряного морозива [Архівовано 2017-02-22 у Wayback Machine.](нім.)
- ↑ Bayerischer Rundfunk: Морозиво «Князь Пюклер» [Архівовано 2021-01-08 у Wayback Machine.](нім.)