Небо кличе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Небо кличе M:
рос. Небо зовёт
[[File:Небо кличе (фільм).jpg|267x400px]]
Жанр Фантастика
Режисер Михайло Карюков
Олександр Козир
Продюсер Роджер Кормен
Сценарист Михайло Карюков
Євген Помєщиков
Олексій Сазонов
У головних
ролях
Іван Перєвєрзєв
Костянтин Барташевич
Олександр Шворін
Лариса Борисенко
Таісія Литвиненко
Гурген Тонунц
Віктор Добровольський
Олександра Попова
Валентин Черняк
Сергій Філімонов
Оператор Микола Кульчицький
Композитор Лес Бакстер
Юлій Мейтус
Роналд Стайн
Кінокомпанія Київська кіностудія імені Олександра Довженка
Тривалість 64 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1959
Дата виходу 1959 рік (СРСР)
IMDb ID 0053103

«Небо кличе» (рос. «Небо зовёт», англ. «Battle Beyond the Sun») — український радянський художній фільм 1959 року кінорежисерів Михайла Карюкова, Олександра Козиря і всесвітньо відомого Френсіса Форда Копполи. Роджер Кормен найняв студента Френсіса Форда Копполу, в майбутньому режисера, сценариста і продюсера, для адаптації фільму до кіноринку США.

Прем'єри фільму відбулися у: СРСР (1959 рік), США (1962 року), Німеччині (15 червня 2009 року, DVD-реліз).

Сюжет[ред. | ред. код]

Радянський письменник Троян зустрічається з ученим Євгеном Корнєвим з ракетного містечка, щоб отримати поради в написанні фантастичного оповідання. Корнєв доручає молодому інженеру Андрію Гордієнку провести гостеві екскурсію. Той демонструє моделі реальних і проектованих космічних апаратів, а також скафандр. Андрій знайомить Трояна з кінооператором Сашком і лікарем Оленою. Натхненний, письменник пише твір, де головними героями виступають працівники ракетного містечка.

Подальші події розгортаються всередині оповідання. Кінооператор Сашко вирушає на космічну станцію «Супутник» на пасажирській ракеті, де знайомиться зі студенткою Ольгою, спостерігаючи за життям станції. Начальник «Супутника» Василь Демченко домовляється прийняти американський зореліт «Тайфун». Його пілоти Кларк і Берст — учасники польоту на Марс, просять дозволу скористатися ракетодромом станції для відльоту до мети. Демченко на їхній подив повідомляє, що Радянський союз також готує експедицію до Марса. Зрозумівши, що радянська експедиція може їх випередити, Верст по радіозв'язку інформує про це свого працедавця Гардінга, власника одного з американських концернів. У відповідь приходить наказ — негайно вилетіти до Марса, попри невигідне розташування планет. Демченко пропонує допомогу, вважаючи головним освоєння інших планет на благо людства, а не суперництво. Проте американськi астронавти відмовляються, боячись покарання від Гардінга, якщо не заявлять свої права на Марс першими.

Відліт «Тайфуна» стає сенсацією і в США вже починають заочно продавати ділянки на Марсі. У складі радянської експедиції стається зміна — Григорій Сомов зазнає поранення і лікар Олена забороняє йому летіти. Замість Григорія разом з капітаном Євгеном Корнєвим у політ вирушає інженер Андрій. Їхній корабель «Батьківщина» на підльоті до Марса отримує сигнал лиха з «Тайфуну» — американський корабель збився з курсу і падає на Сонце. Екіпаж «Батьківщини» приймає рішення змінити курс, щоб врятувати американських космонавтів.

Кораблі стикуються, американський екіпаж евакуюється на «Батьківщину», але палива вже витрачено забагато, тож досягнути Землi неможливо. «Батьківщина» сідає на астероїд Ікар, що пролітав поблизу, в очiкуваннi допомоги. Василь Демчук розпоряджається відправити на Ікар безпілотну ракету з паливом. Однак, ракета розбивається при посадці, а Ікар прямує до Сонця. Тоді до астероїда відправляють другу ракету, пілотовану Сомовим. Той доставляє вантаж, але гине від космічного випромінювання.

«Батьківщина» сідає на Землю біля Ялти, де астронавти воз'єднуються зі своїми родинами. Кларк дякує Євгену і каже, що повірив у силу дружби.

Наприкінці фільму Троян запитує у Корнєва чи не надто фантастичним вийшов його твір. Той відповідає, що не вельми і молоде покоління опанує космос.

Американська адаптація[ред. | ред. код]

В 1963 році Френсіс Форд Коппола та Роджер Кормен перемонтували та переозвучили фільм «Небо кличе», випустивши його в американський прокат під назвою «Битва за межами Сонця». Дистриб'ютором фільму у США стала компанія «American International Pictures».

Сюжет зберіг загальну структуру, але не має сцен з письменником. У версії Копполи й Кормана всі події відбуваються після атомної війни, в результаті якої Земля виявилася розділена на два регіони, які перебувають між собою в стані конфлікту, — «Північ» і «Південь». Також дія відбувається не в недалекому майбутньому, як у оригіналі, а в 1997 році. Два кораблі, «Меркурій» південців і «Тайфун» північників, відлітають до Марса. «Тайфун» потрапляє в метеоритний потік і збивається з курсу. «Меркурій» приймає його екіпаж на борт, але йому тепер бракує палива долетіти до Марса. Корабель сідає на астероїд в очікуванні допомоги. Південці висилають ракету з паливом, але вона розбивається. Друга, пілотована ракета, досягає астероїда. Космонавт, що керував нею, стикається на поверхні з чудовиськами і гине. Астронавти успішно повертаються на Землю, де планують майбутню спільну місію.

Актори[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]