Неджіп Фазил Кисакюрек
| Неджіп Фазил Кисакюрек | |
|---|---|
| тур. Necip Fazıl Kısakürek | |
![]() | |
| Народився | 26 травня 1904[1] Стамбул, Османська імперія |
| Помер | 25 травня 1983[1][2] (78 років) Стамбул, Туреччина |
| Поховання | Цвинтар Еюпd |
| Країна | |
| Діяльність | поет, письменник, поширювач теорій змов |
| Alma mater | юридичний факультет Стамбульського університетуd і Паризький університет |
| Знання мов | турецька[2] |
| Конфесія | сунізм |
| Нагороди | |
| | |
Неджіп Фазил Кисакюрек (ім'я при народженні Ахмет Неджіп; нар. 26 травня 1904, Стамбул, Османська імперія — пом. 25 травня 1983, Стамбул, Туреччина) — турецький поет, письменник і драматург представник символізму. Він відомий своїми теоріями змови[3][4].
Народився 1904 року в Стамбулі. Навчався в американському і французькому коледжах. У 1922 році закінчив військово-морську школу. Серед вчителів Неджипа були Ахмет Хамді Аксекі та Ях'я Кемаль[5]. В 1924 році закінчив філософський факультет Стамбульського університету. Одним з його близьких товаришів в університеті був Хасан Алі Юджель. В 1924—1925 роках навчався у Франції на стипендію міністерства освіти Туреччини. Отримав ступінь бакалавра і магістра в Сорбонському університеті[6].
Після повернення до Туреччини захопився ідеями проповідника Абдулхакіма Арвасі, який справив на поета великий вплив. У 1926—1939 роках працював інспектором у ряді банків. У 1939—1942 роках читав лекції в консерваторії Анкари та академії витончених мистецтв. Після 1942 року цілком зосередився на творчій діяльності[5].
Помер 25 травня 1983 року у власному будинку, розташованому в стамбульському кварталі Еренкей. Кисакюрек заявляв, що не хоче, щоб на його похороні грала музика і приносили квіти, замість цього церемонія повинна була супроводжуватися читанням Корану та сури «Аль-Фатіха»[6].
Перша поема Кисакюррека була опублікована 1 липня 1923 року в журналі «Yeni Mecmua»[5]. Писав збірки віршів, символічні оповідання та п'єси. Також перу Кисакюрека належить низка літературознавчих робіт.
З 1936 року видавав журнал «Ağaç», в якому публікувалися Ахмед Хамді Танпинар, Ахмет Кутсі Теджер та Мустафа Шекип Тунч. Конкурентом «Ağaç» був видаваний Якубом Кадрі журнал «Kadro». «Ağaç» був закритий у зв'язку з браком попиту серед читачів[5].
У 1943—1978 роках Кисакюрек видавав журнал «Büyük Doğu», в якому висвітлювалися питання політики і релігії. Спочатку журнал дотримувався принципу плюралізму, в ньому публікувалися люди з різними поглядами. Пізніше, після зміни напрямку журналу в бік релігії, ряд публіцистів, у тому числі Бедрі Рахмі та Саїт Фаїк припинили друкуватися в журналі. Кілька разів журнал закривався за рішенням влади, у провину йому ставилося зокрема критика секуляризму[5].
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119468042 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Lozan Antlaşması'nın 100. Yılında Komplo Teorileri ve Gizli Maddelerin İzinde. Yalansavar (турецька) . 25 липня 2023. Архів оригіналу за 6 серпня 2023. Процитовано 30 листопада 2025.
- ↑ Türkiye'de Komplo Zihniyeti: Söylemler, Aktörler ve Eğilimler Üzerine Bir Araştırma, Nuh Akçakaya. Selçuk Üniversitesi, Edebiyat Fakültesi, Sosyoloji Bölümü
- ↑ а б в г д Necip Fazıl Kısakürek. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 14 квітня 2021.
- ↑ а б Famous poet, Necip Fazil's poems recited at ceremony. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
