Абдул-Гамід II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Абдул-Гамід II

Абдул-Гамід II (18421918) — султан Османської імперії (18761909), прозваний за деспотизм і переслідування національних меншин (вірмен та ін.) «кривавим султаном». За свідченнями сучасників, Абдул-Гамід ІІ був обмеженою та боягузливою людиною, заразом як дипломата і політика його вирізняла хитрість, підступність і певна спритність.

У грудні 1876 року під впливом так званих «Нових Османів» і пов'язаного з ними Мідхат-паші запровадив конституцію, але незабаром фактично скасував її, встановивши деспотичний режим, відомий як «зулюм» (насильство, сваволя). В 1909 його усунули від влади молодотурки.

Зовнішня політика Абдул-Гаміда ІІ відображала прогресуючу економічну та військово-політичну слабкість Османської імперії, яка призвела до встановлення міжнародного фінансового контролю над імперією (Муххаремський декрет) та її остаточного перетворення на напівколонію. За Абдул-Гаміда ІІ зріс вплив Німеччини, яка в 1903 році отримала в нього концесію на будівництво Багдадської залізниці.

Під час молодотурецької революції 1908 року Абдул-Гамід ІІ був вимушений відновити конституцію 1876 року. 27 квітня 1909 року молодотурки позбавили його трону за участь в організації контрреволюційного заколоту.

Джерела[ред.ред. код]


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.