Ях'я Кемаль Беятли

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ях'я Кемаль Беятли
тур. Yahya Kemal Beyatlı
Yahya Kemal Bey.jpg
Псевдо Agâh Kemal, Esrar, Mehmet Agâh, and Süleyman Sadi
Народився 2 грудня 1884(1884-12-02)
Скоп'є, Османська імперія
Помер 1 листопада 1958(1958-11-01) (73 роки)
Стамбул, Туреччина
Поховання
Громадянство
(підданство)
Ottoman flag.svg Османська імперія
Flag of Turkey.svg Туреччина
Діяльність поет, дипломат, письменник, політик
Alma mater Vefa High School[d]
Мова творів турецька[1]
Партія Республіканська народна партія

CMNS: Ях'я Кемаль Беятли на Вікісховищі

Ях'я Кемаль Беятли (тур. Yahya Kemal Beyatlı; при народженні Ахмет Агях; 2 грудня 1884, Скоп'є — 1 листопада 1958, Стамбул) — турецький поет і письменник, а також політик і дипломат.

Могила на цвинтарі Ашиян

Біографія[ред. | ред. код]

Ях'я Кемаль народився як Ахмет Агях 2 грудня 1884 року в Скоп'є, тоді в складі вілайєті Косово в Османській імперії. Він писав під такими псевдонімами як Агях Кемаль, Есрар, Мехмет Агях і Сулейман Саді. Він походив з відомої родини, чиї корені сягають до Османського двору, і навчався у різних приватних школах.

Брав участь у різних антиурядових рухах проти режиму султана Абдул-Гаміда II[2]. Щоб уникнути арешту він відправився в Париж в 1903 році[3]. Там він навчався у Вищій школі суспільних наук у Сорбонні. Під час свого перебування за кордоном він зустрічався з іншими турецькими засланцями — інтелектуалами, політиками та письменниками. Він багато подорожував по Європі і був схильний до впливу різних культур. Він розвивав своє захоплення літературою, перебуваючи під впливом французького романтизму. Врешті-решт він вирішив стати поетом і почав з вивчення історичних праць поетів французького «Парнасу». А надалі він шукав спосіб оживити турецьку диванну поезію, прагнучи створювати рівні й чисті поетичні рядки.

Поезія Ях'ї Кемаля перебувала під впливом турецької музики. Пояснюючи внутрішній ритм поетичного мови, він використовував музичні терміни, такі як Tınnet, які позначають музичні значення звуків або слів, ритм вірша.

Писав в основному в жанрі газелі[4]. Центральна думка, яка проходить через вірші і прозу Беятли полягає в тому, що турецька нація сформована потом і сльозами центру країни. Навіть його любовні вірші включали стилізовані історичні та культурні цінності. Ще одна особливість поезії Беятли — це майже жіноча чутливість, яку він виявляв до ісламу.

Після повернення до Стамбулу в 1912 році, Ях'я Кемаль уже був відомий там як поет. З 1915 по 1923 рік викладав в Стамбульському університеті. В якості члена республіканської партії, Беятли обирався членом парламенту від провінцій Урфа (1923-1926), Йозгат (1934), Текірдаг і Стамбул (1943). Після вступу в силу закону про прізвища в 1934 році, він узяв прізвище «Беятли».

У 1926 році він був призначений послом у Польщу, і залишався на цій посаді до 1929 року. Він був послом у Португалії з 1930 по 1932 рік, також виступав у якості надзвичайного Посланника і Повноважного міністра в Мадриді. У 1947 році він був призначений першим турецьким послом в Пакистані. Після цього призначення його здоров'я стало погіршуватися, і він повернувся до Туреччини в 1949 році[5].

Він помер 1 листопада 1958 року в Стамбулі і був похований на кладовищі Ашиян.

Твори[ред. | ред. код]

  • Kendi Gök Kubbemiz (1961)
  • Eski Şiirin Rüzgârıyla (1962)
  • Rubailer ve Hayyam'ın Rubailerini Türkçe Söyleyiş (1963)
  • Edebiyata Dair
  • Aziz Istanbul (1964)
  • Eğil Dağlar
  • Tarih Musahabeleri
  • Siyasi Hikayeler
  • Siyasi ve Edebi Portreler
  • Çocukluğum, Gençliğim, Siyasi ve Edebi Hatıralarım
  • Mektuplar-Makaleler
  • Bitmemiş Şiirler
  • Pek Sevgili Beybabacığım Yahya Kemal'den Babasına Kartpostallar, YKY, Istanbul, 1998.
  • Gemi Elli Yıldır Sessiz: Özel Mektupları ve Yazışmalarıyla Ölümünün 50. Yılında Yahya Kemal

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Meral Tozluyurt: Yahya Kemal Beyatlı’nın Siyasi Portresi, Masterarbeit, Gazi Üniversitesi Sosyal Bilimler Enstitüsü, Ankara 2007.
  3. Ahmet Hamdi Tanpınar: Yahya Kemal, S. 72, BookSources/9757462799 ISBN 975-7462-79-9.
  4. Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  5. Bağcıoğlu, Fatih (March 2009). Muhalif Bir Yalnız Adam Yahya Kemal Beyatlı- 2 (Turkish). Sızıntı. Архів оригіналу за 2013-05-30. Процитовано 2013-07-19.  Вказано більш, ніж один |author= та |last= (довідка)

Література[ред. | ред. код]