Незнайомка з Вілдфел-Холу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Незнайомка з Вілдфел-Холу
The Tenant of Wildfell Hall.jpg
Титульна сторінка першого видання
Оригінал The Tenant of Wildfell Hall
Жанр Епістолярний роман, роман / роман
Автор Анна Бронте
Мова англійська мова
Виданий червень 1848
ISBN-13: 978-2-7529-0310-5

Незнайомка з Вілдфел-Холу (англ. The Tenant of Wildfell Hall) — другий та останній роман англійської письменниці Анни Бронте. Його було видано під чоловічим псевдонімом Ектон Белл у 1848 році. Відразу ж після публікації книга отримала гучний успіх.

Сюжет[ред.ред. код]

Роман розділено на три частини.

У першій частині, розказаній Гілбертом Маркгамом, розповідається про те, як в Вілдфел-Хол, недалеко від старого маєтку, прибуває загадкова удова Гелен Грем. Стримана Гелен, її маленький син Артур, зухвале почуття цікавості у невеликого колективу, повільно вписуються в сільську атмосферу. До її прибуття в Вілдфел-Хол, Гілберт Маркгам доглядав за Елізою Милворд, хоча не приділяв цьому багато уваги. Інтерес до Елізи згасає, як тільки він знайомиться з Гелен. В помсту Еліза починає ширити (і, можливо, породжувати) скандальні чутки про місіс Грем. Під впливом чуток, Гілберт починає вірити, що його друг Лоренс доглядає за Гелен.

Випадково зустрівшись на дорозі з Лоренсом, Маркхем, що томиться ревнощами, ударяє його хлистом, від чого той падає з коня.

Гелен відмовляється виходити заміж за Гілберта. Коли ж він починає звинувачувати її в тому, що любить Лоренса, вона дає йому свої щоденники.

Друга частина, узята з щоденників Гелени оповідає про те, як вона зв'язала свою долю з Артуром Гантингдоном. Привабливий і дотепний Гантингдон в той же час розпещений, егоїстичний і безвідповідальний. До одруження на Гелен він фліртує з Анабел і використовує це як маніпуляцію, переконуючи Гелен вийти за нього заміж.

Засліплена любов'ю, Гелен погоджується, упевнена в тому, що вона зможе змінити Артура в кращу сторону задопомогою хорошого прикладу і м'яких переконань. З народженням дитини, названої на честь батька теж Артуром, Гантингдон стає все більш і ревнивіший через те, що той поглинув усю увагу і турботу молодої матері.

Розбещені друзі Артура частенько влаштовують в його маєтку, Ґрассдейл, де шумні пиятики і гульня. І чоловіки, і жінки тут виставлені такими, що деградували. Леді Анабела Ловборо показана як невірна дружина свого меланхолійного, але відданого чоловіка.

Волтер Гарґрев, брат подруги Гелені Милісент, намагається добитися її уваги. Волтер є небажаним прихильником: Гелен помічає його хижацьку натуру, що трохи відкрилася під час гри в шахи. Гарґгрев розповідає їй про те, що Артур захоплений Анабел. Це виявляється правдою, коли чергова пиятика завершена і гості роз'їхалися, Артур увідкриту сумує за своєю коханкою і висміює свою дружину.

Згубний вплив Артура на їх сина - привчення до спиртного і до грубої лайки в його дитячому віці - остання крапля для Гелен. Вона планує втекти щоб врятувати сина, але Гантингдон дізнаєтьсяпро плани Гелен із щоденника дружини — і спалює її приладдя для живопису, за допомогою якого вона планувала заробляти на життя. Кінець кінцем, за допомогою свого брата, вона знаходить таємний притулок у Вілдфел-Хол.

Третя частина починається після закінчення прочитання щоденників, коли місіс Грем просить Гілберта залишити її в спокої, тому, що вона не вільна. Він підкоряється і незабаром дізнається, що вона повернулася в Ґрассдейл, дізнавшись про те, що її чоловік смертельно хворий.

Спроби допомоги Гелен виявляються марні. Смерть Артура тяжка і супроводжується страхом того, що його чекає за усі гріхи. Гелен не може заспокоїти чоловіка, оскільки він не збирається брати на себе відповідальність за свої діяння — і замість того, щоб вона свого часу пішла за ним, хоче, щоб вона молилася про його спасіння.

Проходить рік. Гілберт звільняється від гнітючої його плітки про швидке одруження Гелен тільки тоді, коли дізнається, що містер Лоренс, з яким він помирився, одружується на Естер Гарґрев. Маркгам вирушає в Грассдейл, де дізнається, що Гелен тепер багата і живе в її маєтку в Станинглі. Він прямує туди, але переживає через те, що його положення тепер набагато нижче, ніж у Гелен. Біля воріт маєтку він зупиняється, не наважуючись увійти. І тут він випадково стикається з Гелен, її тіткою і юним Артуром. Двоє закоханих примиряються і незабаром одружуються.

Екранізації[ред.ред. код]

Роман екранізовано двічі:

  • 1968: «Незнайомка з Вілдфел-Холу», режисер — Пітер Сесді. У ролі Гелен — Джанет Манро.
  • 1996: «Незнайомка з Вілдфел-Холу», режисер — Майк Баркер. У ролі Гелен — Тара Фітцджеральд.

Посилання[ред.ред. код]


книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.