Нестерводський Василь Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нестерводський Василь Антонович
Народився 12 березня 1882(1882-03-12)
Тараклія
Помер 14 жовтня 1977(1977-10-14) (95 років)
Вчене звання Кандидат сільськогосподарських наук
Науковий ступінь доцент

Васи́ль Анто́нович Нестерво́дський (1882—1977) — фахівець у галузі бджільництва. Кандидат сільськогосподарських наук (1947), доцент.

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився 1882 року в селі Тараклія Аккерманського повіту Бессарабської губернії. Залишився сиротою, коли йому виповнився лише один рік; разом з сестрою виховувався в сім'ї тітки — сестри матері, яка мешкала в Балті. Тітка була неписьменною, однак умовила дружину одного урядника навчити Василька читати й писати. Підлітком він вступив до міського двокласного училища, яке успішно закінчив у 1900 році.

У 1903 році екстерном склав усі екзамени за курс учительської семінарії і дістав посаду вчителя в селі Лабушне, де пропрацював до 1909 року. З 1909 по 1912-й вчителює в Кодимі. Пройшов курси при Уманському училищі садівництва і землеробства, де й працював у 1912—1917 роках помічником завідувача пасіки.

У 1917—1922 роках викладав бджільництво у Харківському сільськогосподарському училищі, протягом 1923—1930 років — у Київському сільськогосподарському та ветеринарно-зоотехнічних інститутах; водночас у 1922–1928-х — завідувач дослідницької пасіки Голосіївської агробази. Там створив навчальний музей і лабораторію. За сумісництвом у 1929—1931 роках — завідувач станції шовківництва Київської плодоовочевої спілки; протягом 1931—1941 років — спеціаліст Укрсадовинтресту (Київ).

У 1941—1944 роках — викладач Боярського технікуму бджільництва; протягом 1945—1947 років — завідувач кафедри бджільництва. Від 1955 року — почесний член кафедри спеціальної зоотехнії Української сільськогосподарської академії.

Наукові дослідження стосуються теоретичних та практичних питань кочівлі пасік, технології зимівлі бджіл, використання медозборів.

Серед робіт:

  • «Перегін бджіл», 1914 (під керівництвом Іполіта Корабльова);
  • «Пасіка», 1926;
  • «Кочове бджільництво», 1940;
  • «Як одержати більше меду та воску», 1950;
  • «Зимівля бджіл», 1952;
  • «Організація пасік і догляд за бджолами»; 1971.
  • Винайшов електричний лічильник для реєстрації льоту бджіл,
  • розробив модель похідної лабораторії для аналізу меду на падь,
  • запропонував модель вулика-лежака на 20 стандартних рамок.

Джерела[ред. | ред. код]