Національний університет біоресурсів і природокористування України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний університет біоресурсів і природокористування України
НУБіП України
Герб НУБіП України.png
3 корпус НУБіП.jpg
3-й корпус університету
50°23′02″ пн. ш. 30°30′20″ сх. д. / 50.383899999999997021° пн. ш. 30.50560000000000116° сх. д. / 50.383899999999997021; 30.50560000000000116Координати: 50°23′02″ пн. ш. 30°30′20″ сх. д. / 50.383899999999997021° пн. ш. 30.50560000000000116° сх. д. / 50.383899999999997021; 30.50560000000000116
Назва латиною National University of Life and Environmental Scienses of Ukraine
Тип національний
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ
Засновано 1898 1898
Акредитація IV  рівня
Ректор Ніколаєнко Станіслав
Випускники :Категорія:Випускники Української сільськогосподарської академії
Адреса Київ, Героїв оборони, 15
Сайт www.nubip.edu.ua
CMNS: Національний університет біоресурсів і природокористування України на Вікісховищі

Націона́льний університе́т біоресу́рсів і природокористува́ння Украї́ни, (до 2008 — Націона́льний агра́рний університе́т, до 1992 — Украї́нська Сільськогоспо́дарська Акаде́мія) є провідним вищим аграрним закладом освіти України. З 2009 до 2014 року мав статус автономного дослідницького університету[1]. Розташований у місті Києві (Голосіївський район).

Історія[ред.ред. код]

Історія Національного аграрного університету бере свій початок від сільськогосподарського відділення, яке було відкрите 30 вересня 1898 у Київському політехнічному інституті і трансформувалось у 1918 у сільськогосподарський (агрономічний) факультет. На базі цього факультету в 1922 у структурі КПІ було створено Київський сільськогосподарський інститут, який з 1923 став самостійним вищим навчальним закладом. У 19251932 роках на гребені пагорба, що заходить углиб Голосіївського лісу з північного боку, був збудований комплекс Всеукраїнської сільськогосподарської академії із шести будівель у стилі українського необароко (автор — Д. М. Дяченко). У 19301934 рр. на базі Київського сільськогосподарського інституту сформувалися і розпочали свою діяльність Київський агрономічний інститут, Київський інститут механізації та електрифікації сільського господарства, Київський агроінженерний інститут цукрової промисловості та Агроекономічний інститут, які було згодом реорганізовано в самостійні науково-дослідні інститути та факультети.

Київський лісогосподарський інститут розпочав свою історію в 1840 з лісного факультету Інституту сільського господарства і лісівництва в Маримонті (Польща), який згодом (1862) перебазувався до м. Новоалександрії (тепер м. Пулави). На початку першої світової війни (1914) Новоалександрійський інститут сільського господарства і лісівництва переведено до м. Харкова, який з 1921 став Харківським інститутом сільського господарства і лісівництва. У 1930 лісовий факультет Харківського СГІ об'єднали з лісоінженерним факультетом Київського СГІ — в результаті утворився Український лісотехнічний інститут, який в цьому ж році було реорганізовано в Київський лісогосподарський інститут.

Оборона Києва у 1941 р.[ред.ред. код]

У 1941 р. по території Голосіївського лісу недалеко від комплексу Сільськогосподарської академії проходила лінія оборони Києва. У серпні 1941 р. війська гітлерівської Німеччини підступили до Мишоловки та Голосіївського лісу. Регулярні війська та загони студентів-ополченців сільськогосподарського та лісотехнічного інститутів тримали оборону, і 11-13 серпня німецькі війська були зупинені і відкинуті майже до попереднього рубежу укріпрайону. З тих часів збереглись окопи на гребені пагорба, що заходить у глибину лісу, поряд у 1972 році було встановлено пам'ятний знак. У 1979 році на території Сільськогосподарської академії (на розі вулиць Героїв Оборони і Генерала Родимцева) було встановлено меморіальний комплекс воїнам, полеглим у роки Другої світової війни (1941—1945 років).

1954[ред.ред. код]

У 1954 Київський сільськогосподарський інститут було об'єднано з Українським лісогосподарським інститутом в єдиний навчальний заклад — Українську сільськогосподарську академію.

Українська Сільсько-Господарська Академія (УСГА), вищий навчальний заклад у системі Міністерства Сіль. Госп-ва СРСР; міститься у Києві. Створена 1954 на базі сільськогосподарського інституту (заснований 1922 на базі сільськогосподарського відділу Київського Політехнічного Інституту, створеного 1898) і Київського Лісо-Господарського Інституту (заснованого 1930). 1957 до Академії приєднано Київ. Ветер. Інститут (заснований 1921). В УСГА (1976) діють фак.: аґрономічний, аґрохімії, ґрунтознавства, захисту рослин, ветер., зооінженерний, механізації сіль. господарства (з інженерно-пед. відділом), електрифікації сільського господарства (з відділами автоматизації), економіки (з економічним, бухгальтерським і кібернетичним відділами), лісогосподарства, педагогіки, підвищення кваліфікації; підготовчі і заочні відділи. Є аспірантура, 76 катедр (1976), 3 дослідні станції, 5 науково-дослідних і галузевих лабораторій, дендрарій, музей; у бібліотеці 800 000 тт. У 1975 — 76 навчалося 10 800 студентів (у тому числі більшість на заочному відділі), працювало 780 викладачів. За весь період існування підготовано 41 500 фахівців. Видаються наукові праці (з 1940) та навчальні посібники.

У 1982 при Українській сільськогосподарській академії була створена Вінницька філія, яку в 1991 перетворено в самостійний інститут (тепер Вінницький державний аграрний університет).

У 1985—1990 рр. Українська сільськогосподарська академія надавала допомогу та координувала діяльність щодо створення сільськогосподарського інституту в м. Пномпень (Камбоджа).

1992[ред.ред. код]

На базі Української сільськогосподарської академії у серпні 1992 створено Український державний аграрний університет, якому постановою Верховної Ради України від 29 липня 1994 р. № 158 надано статус національного. З цього часу він іменується Національний аграрний університет і, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 387 від 1 червня 1995, перебуває у функціональному управлінні Кабінету Міністрів України.

Постановами Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 № 448 та від 29 травня 1997 № 526 до складу НАУ передано Ніжинський (Чернігівська область) та Бережанський (Тернопільська область) агротехнічні коледжі, Ірпінський економічний технікум, Боярський, Немішаєвський (Київська область) та Заліщицький (Тернопільська область) сільськогосподарські технікуми із збереженням за ними права юридичної особи У 1999 Ірпінському та Немішаївському технікумам за результатами акредитації було надано статус коледжів, а у 2000 Ніжинському і Бережанському коледжам — статус інститутів.

Указом Президента України від 14 грудня 2000 № 1338 «Питання Національного аграрного університету» та Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2001 № 202 «Про Національний аграрний університет» НАУ отримав статус державного самоврядного (автономного) вищого навчального закладу та ряд інших повноважень. 30 жовтня 2008 р. Національний аграрний університет перейменовано в Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП України).

2014[ред.ред. код]

У червні 2014 трудовий договір з ректором Дмитром Мельничуком завершився і наказом Міністерства освіти і науки виконувачем обов'язків ректора призначено Станіслава Ніколаєнко[2].

29 серпня 2014 р. на конференції трудового колективу НУБіП України обрано нового ректора. Ним став доктор педагогічних наук, професор Станіслав Ніколаєнко.

Гімн НУБіП України

Музика Володимира Домшинського, вірші Вадима Крищенка

 Аграрії потрібні всюди,
 Немає вище цих достойних звань.
 Пишаються країна й люди,
 Що є в нас світоч хліборобських знань.
 Це Голосіївська держава —
 Збирає НАУ свій народ гуртом…
 Велика честь й високе право
 Нести в руках його святий диплом.

 Приспів:
 Аграрний рідний університет —
 Науки і уміння світлий храм.
 Він осява дорогу уперед,
 Щоб сонце знань світилось нам.
 «О, Альма-матер, повторім стократ.
 Віват тобі, віват тобі, віват!»

 Наш виш — підмога і опора,
 Куди б нас доля не вела.
 Уклін вам, мудрі професори,
 Студентству юному також хвала !
 Наш виш — немов маяк у морі,
 Дає усім нам сили немалі.
 Із року в рік з його аудиторій
 Ідуть в життя Господарі Землі.

 Приспів.

Структурні підрозділи[ред.ред. код]

Вищі навчальні заклади І-ІІІ рівнів акредитації[ред.ред. код]

Випускники[ред.ред. код]

Історичні особи
Сучасники

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Освіта Це незавершена стаття про освіту.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.