Новоандріївка (Сватівський район)
| село Новоандріївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Сватівський район |
| Рада | Білокуракинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA44100010180061006 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1910; село з 1947 |
| Населення | 82[1] |
| Площа | 1,29 км² |
| Густота населення | 63,57 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92215 |
| Телефонний код | +380 6462 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°42′08″ пн. ш. 38°46′28″ сх. д. / 49.70222° пн. ш. 38.77444° сх. д.Координати: 49°42′08″ пн. ш. 38°46′28″ сх. д. / 49.70222° пн. ш. 38.77444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
166 м |
| Найближча залізнична станція | Солідарний |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92215 Луганська область, Білокуракинський район, с. Тимошине. |
| Карта | |
  Новоандріївка | |
 Новоандріївка | |
| Мапа | |
| |
Новоандрі́ївка — село в Україні, у Білокуракинській селищній громаді Сватівського району Луганської області. Площа села 221,3 га[2].
Історія[ред. | ред. код]
На початку XVIII століття, після азовських походів Петра I ці землі були віддані князю Борису Куракіну. Його син Олександр Куракін у 1730—1760 роках розводив на цих землях овець та велику рогату худобу, давав притулок кріпакам-утікачам з України та Росії, козакам з Чернігівської губернії заради заселення спустошених придушенням повстання Булавіна земель[2].
У 1905—1907 роках у Старобільському повіті прокотилася хвиля бунту селян. Після указу 9 листопада 1906 року, який дозволяв селянам виділення з общин на хутори чи відруби, люди стали заселяти землі біля ставків. Відрубники, що відійшли з общини, засновували невеликі хутори. Хутір Новоандріївка виник в 1910 році, заснував його землероб та пастух на ім'я Андрій. Заселяли село переважно переселенці з Київської та Полтавської губерній[2].
У 1931—1932 роках під час колективізації Новоандріївка ввійшла до складу радгоспу «Тополі». Деякі родини розселилися по сусідніх селах. Під час Голодомору людей виселяли у яри («вивозили на ярок»[3]) під селом Пластунівка. Забирали в людей все: зерно, худобу. Одні робили собі землянки, ходили в поле, рвали гриби і їли. Більшість з них загинула. Інші переселились в пошуках кращої долі до міста, там і залишились. У 1933 році радгосп «Тополі» був реорганізований, землі радгоспу увійшли до складу радгоспу «Червоноармієць» як відділок № 5. Першим директором радгоспу був Аладін Семен Семенович[2]. Землі на території села Новоандріївка входили до складу Лозно-Олександрівської МТС.
У роки німецько-радянської війни село було окуповане німецько-італійськими військами з червня 1942 по січень 1943 року. Під час Острогозько-Россошанської наступальної операції частини Південно-Західного фронту Червоної армії вийшли на лінію Шахове — Нагольна — Дем'янівка — Грицаївка — Гайдуківка[4]. 23 січня 1943 року бійці 350 стрілецької дивізії зайняли село.
4 травня 1970 року радгосп «Червоноармієць» був реорганізований у радгосп «Ювілейний», до складу якого ввійшло село Новоандріївка як відділок № 5. У селі розміщували ланки з вирощування сільгоспкультур, випасу овець. У селі побудували ферму з вирощування курей і качок. За селом була молочна ферма.
Населення[ред. | ред. код]
Населення становить 58 осіб, 24 двори.
Вулиці[ред. | ред. код]
У селі існує одна вулиця — Садова.
Економіка[ред. | ред. код]
У 2003 році на розпайованих землях колишнього радгоспу «Ювілейний» під головуванням Чехонадського В. І. організовується СФГ «Новоандріївське».
Транспорт[ред. | ред. код]
Село розташоване за 27 км автошляхом від районного центру та за 27 км від залізничної станції Білокуракине, що на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова[2].
Культура[ред. | ред. код]
День села відзначають 25 серпня.
Див. також[ред. | ред. код]
- Історія Білокуракинщини
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Луганська область
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ За Всеукраїнським переписом 2001 року.
- ↑ а б в г д Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
- ↑ Таким виразом користувались для означення вивозу сміття.
- ↑ (рос.) Филоненко С. И., Филоненко А. С. Острогожско-россошанская операция — «Сталинград на Верхнем Дону». [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Новоандріївка [Архівовано 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Новоандріївка [Архівовано 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] на Вікімапії
| ||||||||